Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виплітати

Виплітати, -таю, -єш, сов. в. виплести, -плету, -теш, гл. 1) Выплетать, выплесть, сплетать, сплесть; связывать, вязать, связать. Виплів рукавиці. 2) Выдумывать, выдумать, сочинять, врать, соврать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПЛІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПЛІТАТИ"
Безодголосно нар. Беззвучно. Я ледві дочула: безодголосно такечки вона гомоніла. МВ. ІІ. 199.
Буйволяка, -ки, м. Ув. отъ буйвіл.
Випалювання, -ня, с. Выжиганіе.
Диви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Смотрѣть, глядѣть. Треба якось у очі дивитися. Ном. № 3177. Дивиться, як кошеня в каганець. Ном. № 9242. Тепер і хата її дивиться якось сторч. Хата. 103. Диви́-но. Смотри-ка. Диви-но, вже сонце сідає. Ном. стр. 289, № 10057.
Згу́бний, -а, -е. Гибельный.
Одвірок, -рка, м. Дверной косяк. Чуб. VII. 378. Kolb. І. 57. Золотая брама, а срібні одвірки. Н. п. Ум. одвірочок.
Опочивка, -ки ж., опочи́вок, -вку,, м. Отдыхъ. АД. І. 123. Над річкою Самарською опочивку собі мають. АД. І. 127.
Порудіти, -ді́ю, -єш, гл. Порыжѣть.
Рукодільник, -ка, м. = рукодійник.
Штахети, -хет, ж. Рѣшетка, рѣшетчатая ограда. Перед двором великий пляц, штахетами обгороджений. Св. Л. 31. Кватиря Серединських стояла серед саду, що був одгороджений од княжого тільки невеличкими зелено помальованими штахетами. Левиц. І. 426. Ум. штахетки. Перекинувсь півником, таким червоненьким, та й сів на штахетках перед замками. Рудч. Ск. II. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПЛІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.