Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виплітати

Виплітати, -таю, -єш, сов. в. виплести, -плету, -теш, гл. 1) Выплетать, выплесть, сплетать, сплесть; связывать, вязать, связать. Виплів рукавиці. 2) Выдумывать, выдумать, сочинять, врать, соврать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПЛІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПЛІТАТИ"
Галущанка, -ки, ж. Порода мяты. Вх. Лем. 402.
Качальце, -ця, с. Свертокъ, напр., лентъ.
Каюта, -ти, ж. Задняя часть днѣпровской лодки — дуба, то-же, что и ко́рма. Мнж. 179.
Мазу́нчик, -ка, м. Ум. отъ мазун.
Малярчу́к, -ка, м. Ученикъ живописца, маляра.
Острах, -ху, м. Боязнь, страхъ, ужасъ. Острах молодих трясе. Мкр. Г. 53. Усю ніченьку ні на волос не заснули, — такий острах узяв. ЗОЮР. II. 287. Св. Л. 117.
Розражати, -жа́ю, -єш, сов. в. розрази́ти, -жу, -зиш, гл. Раздражать, раздражить, растравлять, растравить. Зібралася моя родинонька, та й не розважає, тільки мою та смерть престрашную хуже розражає. Чуб. V. 4 42. Ще гірше разразила її серце. Мир. Пов. І. 123.
Сп'ячник, -ка, м. Раст. Eriophorum angustifolium L. Вх. Лем. 469.
Тарниця, -ці, ж. Деревянное сѣдло. Вх. Зн. 61. Шух. І. 78. 252.
Улягтися Cм. улягатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПЛІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.