Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випозичити

Випозичити, -чу, -чиш, гл. 1) Исчерпать, занимая. 2) Раздать въ займы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПОЗИЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПОЗИЧИТИ"
Бараняр, -ра, м. 1) Торговецъ баранами. Желех. 2) Воръ, крадущій барановъ. Желех.
Верб'Я, -б'я, с. соб. Вербы. Куди не повернешся — золоте верб'я росте. Ном. № 3136.
Горішня́к, -ка́, м. Сѣверный вѣтеръ. Браун. 6.
Доторка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. доторкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл.чо́го, до чо́го. Дотрогиваться, дотронуться, касаться, коснуться, прикасываться, прикоснуться. Колесо бурчить і льоду не доторкається. Св. Л. 40. Ходи тихо, як лин по дну, що ні до кого не доторкається. Ном. № 3285. Кінь його несе повище комишу, так що до землі не доторкається. Рудч. Ск. Т. 107. Я й не доторкнуся до тебе. МВ. І. 30.
Злодюга, -ги, м. = злодіяка. Один злодюга крав. Гліб. 81. Ум. злодюжка. Злодюжка був на все сем. Драг. 66. Не був злодієм, а злодюжкою був. Г. Барв. 313.
Лебайстер, -стру, м. Алебастръ. Черном.
Припинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. прип'ястися, -пнуся, -нешся, гл. Привязываться, быть привязаннымъ, прикрѣпленнымъ. Перше була куна в притворі церковнім, до которої припинались покритки. Чуб. VI. 20.
Раврик, -ка, м. = равл. Лохв. у.
Усилятися II, -ляюся, -єшся, гл. Навязываться. Не кличуть нас на хрестини, то ми й не всиляємось.
Цюдити, -джу, -диш, гл. Лить. Цілу ніч дощ цюдив. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПОЗИЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.