Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випозивати

Випозивати, -ваю, -єш, гл. Получить по приговору суда. Він судився, та нічого з його не випозивав. Зміев. у. Тілки дви карбованці й випозивав за бика. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПОЗИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПОЗИВАТИ"
Автобиоґра́фия, -фиї, ж. Автобіографія. Не пишу я своєї автобиоґрафиї, а ні своїх мемуарів. К. Х. ІІ. 41.
Братецьки нар. = братерськи. Вони братецьки мов жили. Греб. 325.
Винищувати, -щую, -єш, сов. в. винищити, -щу, -щиш, гл. Уничтожать, уничтожить (все). Не винищили з його серця того рідного, дорогого. Г. Барв. 490.
Зе́ркало, -ла, с. = дзеркало. То йому так потрібно, як сліпому зеркало. Посл.
Индичина, -ни, ж. Мясо индѣйки, индюка.
Мутуша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Поворачивать, двигать туда и сюда. Ілія вже не боїться зубів, да як вхватив його за язик, дак змій і не може дальше Ілію проглинути... Став його ще сюди і туди, на всі боки ним крутить, а Ілія все йому за язик чавить. Та змій мутушав їм, мутушав, кидав, кидав... Драг. 249.
Охватити Cм. охвачувати.
Розсупонитися, -нюся, -нишся, гл. Развязать поясъ, разстегнуть юбку.
Тиччя, -чя, с. соб. отъ тичка. Вх. Зн. 69.
Хвабрицький, -а, -е. Фабричный. Хвабрицьке сукно. Лебед. у. Каптан фабрицького сукна. Сим. 190.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПОЗИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.