Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випліскувати

Випліскувати, -кую, -єш, сов. в. виплескати, -каю, -єш, одн. в. виплеснути, -ну, -неш, гл. 1) Выплескивать, выплескать, выплеснуть, вылить (жидкость). Не випліскуй води по дурному! Хто випив?... Ніхто. Василь на мене виплескав, як я зомліла. Г. Барв. 540. Галька допила і ще виплеснула на стелю, приказуючи: Оттак наші вибрикуйте. Г. Барв. 39. 2) Только сов. и несов. в. О хлѣбѣ: дѣлать, сдѣлать изъ тѣста ковригу хлѣба, перебрасывая ее въ рукахъ и хлопая по тѣсту ладонью. Перш виплещи добре хліб, а тоді вже і в піч сажай.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПЛІСКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПЛІСКУВАТИ"
Блим меж., выражающее мерцаніе, появленіе и исчезновеніе свѣта, миганіе, сверканіе глазами.
Борсати, -са́ю, -єш, гл. ? Cм. борс.
Братка, -ки, ж. 1) Взятка (въ карточ. игрѣ). По віщо ти зняв? — По туза. — Ну, ото й гаразд: є вже братка. Лубен. у. 2) мн. Раст. Иванъ-да-Марья, Viola tricolor. Чуб. І. 82. Литин. у. Канев. у.
Воркотливий, -а, -е. Ворчливый. Третій клопіт — милий воркотливий. Грин. III; 304.
Дьо́готь, -гтю, м. = діготь. Тхне смолою та дьогтем. Левиц. І.
Пошморгатися, -гаюся, -єшся, гл. Подергаться (о веревкѣ, напр.).
Рунтатися, -таюся, -єшся, гл. Тревожиться, безпокоиться. Так і хурман: аби коням добре, то й сидів би і не рунтався. Св. Л. 123.
Скаженина, -ни, ж. Бѣшенство. О. 1862. X. 112.
Соняшниковий, -а, -е. Изъ подсонечника, подсолнечный. Соняшникова олія. Лебед. у.
Стукання, -ня, с. Стучаніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПЛІСКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.