Брусся, -ся, с. соб. отъ брус.
Вал, -лу, м. 1) Валъ, насыпь. Вали поосідали і зрівнялись із землею. 2) Грубыя толстыя нитки изъ пакли. Валом пошитий, вітром підбитий. Ой я свого чоловіка нарядила паном: сорочечка по коліна підв'язана валом. 3) Балъ, цилиндръ. У млині вал. Чорти зносять хмари до купи; як знесуть багацько, то качають в вали, оттого дуже гуде на небі. 4) Кучка сѣна, въ которую сгребается покіс. Горну покіс за покосом у вали, а послі в копиці коплю. Ум. валок.
Водомороз, -за, м. пт. Зимородокъ, Alcedo ispida.
Жа́бонька, -и жа́бочка, -ки, ж. Ум. отъ жа́ба.
Маторже́ник, -ка, м. = макорженик.
Обтікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обтекти́, -течу́, -че́ш, гл.
1) Обтекать, обтечь. Смотрич обтікає город кругом.
2) Обнимать, обнять.
Обшмарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Обмазать чѣмъ-либо маслянистымъ, дегтемъ и пр.
2) Обмыть, оббить (дождемъ). Стіни осінні дощі обшмарували, — голими ребрами хата світить.
Оснівка, -ки, ж. Ум. отъ основа.
Папай, -пая, м. Человѣкъ, чавкающій губами.
Повершити, -шу́, -ши́ш, гл.
1) Окончить дѣло. Коли сам, каже, не повершу, то синові передам.
2) Превзойти. Я завтра мабуть і вас повершу спати. Отже ж дарма, що цей бичок менший, — а він більшого за літо повершить.
