Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випручуватися

Випручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. випручатися, -чаюся, -єшся, гл. Освобождаться, освободиться, вырываться, вырваться (изъ рукъ, лапъ кого-либо). Випручавсь од того чорта, що мене ніс. Стор. МПр. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРУЧУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРУЧУВАТИСЯ"
Викладування, -ня, с. = викладання.
Генденьки, гендечки нар. = генде. Вх. Зн. 10.
Дити́нячий, -а, -е. = Дитячий.
Докорота́ти, -та́ю, -єш, гл. Дотянуть, довлачить. Насилу ніч ту докоротала. Де мені смерти своєї дождати, альбо віка свого докоротати. Мет. 349.
Жабу́ка, -ки, ж. = жабалуха.
Заси́лок, -лку, м. Помощь, подкрѣпленіе, поддержка. Желех.
Листо́к, -тка, м. Ум. отъ лист.
Ляпани́на, -ни ж.? Яка ляпанина, така і хватанина. Ном. № 7116.
Порозварюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Развариться (во множествѣ).
Прісь! меж. Крикъ на кошку: брысь!
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПРУЧУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.