Виточувати, -чую, -єш, сов. в. виточити, -чу, -чиш, гл.
1) Выцѣживать, выцѣдить, проливать, пролить. Ми сами потонемо в тій крови, що з їх виточим. Якими ж я гіркими заплакала! Скільки ж я їх виточили!
2) Выгрызать, выгрызть (о мышахъ, червяхъ). Миші виточили дірки в хлібі.
3) Точить, выточить (на токарномъ станкѣ).
5) Выкатить (изъ сарая). Я виточу висага і в нього запряжу.
6) — брехню. Врать, соврать.
Їдкий, -а́, -е́ 1) Рѣзкій (о вѣтрѣ). Їдкий вітер.
2) Съѣдомый. Земна, солома їдкіша скотині.
Переманити Cм. переманювати.
Погорда, -ди, ж. Пренебрежете, презрѣніе. Не видко було ні ненависти, ні погорди.
Попересікати, -ка́ю, -єш, гл. Разсѣчь (на части).
Пострівати, -ва́ю, -єш, гл. = постривати. Пострівай же, мій голубе, дивись, я не плачу.
Проте нар. Между тѣмъ, однако. Не віре, ну, а проте хоче дізнатися, чи справді воно так. Ох, я ж її вже просила, я ж їй і годила, проте злая мачуха сорочки не шила.
Розізлити, -злю́, -лиш, гл. Разозлить.
Туркання, -ня, с.
1) Воркованіе горлицы, туркавки.
2) Толкованіе одного и того-же. Набридли і синові жінчинії туркання.
Чортя, -тяти, с. = чортеня. Вибігло чортя і озирається.
