Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випорювати

Випорювати, -рюю, -єш, сов. в. випороти, -рю, -реш, гл. 1) Выпарывать, выпороть, отпороть. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 11064. 2) Только сов. в. Выпороть, высѣчь. На всі боки випоров. Ном. № 4020.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПОРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПОРЮВАТИ"
Жабоко́лець, -льця, м. Колящій жабъ. Употребляется какъ насмішка дѣвушекъ надъ парнями въ купальской пѣснѣ: Наші хлопці — жабокольці: скололи жабу на колодці. Чуб. III. 221.
Лепеті́ння, -ня, с. Болтовня. Левиц. Пов. 84.
Пайок, -йка, м. Ум. отъ пай.
Перегинати, -на́ю, -єш, сов. в. перегну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Перегибать, перегинать, перегнуть.
Плазовитий, -а, -е. 1) Пресмыкающійся. 2) Плоскій. 3) Подлый.
Планиця, -ці, ж. Часть забора отъ столба до столба. Міусск. окр.
Поперебувати, -ваю, -єш, гл. Перемѣнить обувь (многимъ).  
Пукалка, -ки, ж. 1) Cм. пукавка. 2) Раст. Campanula, колокольчики. Вх. Лем. 458. 3) Кисточка на концѣ кнута. Вх. Уг. 264.
Рогожка, -ки, ж. Ум. отъ рогожа.
Стовпований, -а, -е. . — невід Неводъ, въ которомъ составныя его части (плахти) прикрѣплены къ канату по своей длинѣ. Вас. 186.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПОРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.