Вернець, -нця, м. = вочкарь.
Доволочити Cм. Доволочувати.
Запада́ти, -до́ю, -єш, сов. в. запасти, -паду, -де́ш, гл. 1) Проваливаться, провалиться. Та бодай тая степовая могила запала. бодай їх слід запав! Пожеланіе смерти. 2) Вваливаться, ввалиться. Пий до дна, щоб очі не запали. 3) Западывать, запасть за что, напр. о щеколдѣ, запирающей дверь. запа́ла кля́мка. Кончилось. Вже по всьому, вже клямка запала. 4) О солнцѣ: заходить зайти за что-либо. Сонечко вже запало за гору. 5) Впадать, впасть во что. Та як коханка сльозу проливає, сльоза ти в могилу мою западає. — в го́лову. Засѣсть въ головѣ. Все сидить, рукою підпершися, все думає... наче думка яка важка запала їй в голову. — в ду́шу, в о́ко, в се́рце. Произвести впечатлѣніе, понравиться. Олена знає того парубка, що їй так у душу запав.
Заруся́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться русымъ.
Побігашки, -шок, ж. мн. = побіганки.
Позаварювати, -рюю, -єш, гл. Заварить (многое).
Полов'яник, -ка, м. = половня.
Полусеток, -тка, м. ? Накупив шість полусетків полотна.
Просторікуватий, -а, -е. Многорѣчивый. В її просторікуватому оповіданні.
Трухати, -ха́ю, -єш, гл. Ѣхать рысцой. Кінь трухаєт.
