Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випускати

Випускати, -каю, -єш, сов. в. випустити, -щу, -стиш, гл. 1) Выпускать, выпустить, отпускать, отпустить. Суд не заклика, та й не випуска. Ном. № 7372. То буду я до темниці прихождати, темницю відмикати, вас всіх, бідних невольників, на волю випускати. АД. І. 232. Так не випустять, не почастувавши. Г. Барв. 186. 2) Выставлять, выставить, высовывать, высунуть. Морське чудерство одну губу випустило. Мнж. 35. Стьонжку з сорочки червону випустить. Г. Барв. 103.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПУСКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПУСКАТИ"
Бурлити, -лю, -лиш, гл. Бурлить. Чути — щось гуде клекоче, бурлить страшніше самого грому. Кв.
Віднаджувати, -джую, -єш, сов. в. віднадити, -джу, -диш, гл. Отваживать, отвадить. Як занадяться кури на город, то ніяк не віднадиш. Черк. у.
Герцювання, -ня, с. 1) = герець. 2) = гарцювання.
Доконча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = докінчати.
Зату́плювати, -люю, -єш, сов. в. затупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Притуплять, притупѣть, иступлять, иступить, затупить.
Перечистити Cм. перечищати.
Позавойовувати, -вую, -єш, гл. Завоевать (во множествѣ). Позавойовував собі і городів і земель. ЗОЮР. І. 115.
Позачаровувати, -вую, -єш, гл. Очаровать, зачаровать (многихъ).
Приголубливий, -а, -е. Нѣжный, ласкающій. Ой вийшла мати, і з сльозами приголубливими словами, за руку взявши, каже їй. Греб. 319.
Сака, -ки, ж. Бочка водовозная. КС. 1882. XI. 580.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПУСКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.