Відпуститель, -ля, м. Отпускающій. Я Іван Хреститель, — гріхам відпуститель.
Звичайне́нький, -а, -е. , звичайне́нько, нар. Ум. отъ звичайний, звичайно.
Лусь! меж. Выражающее: 1) Легкій трескъ, щелканіе, хлопаніе. Прилетіла гуска, крилечками луска. Таки лусь! таки лусь! прийди, серце Петрусь! 2) Ударъ. Прийшов чоловік до вовка: лусь, лусь! кийком.
Нурка, -ки, ж. зоол. Норка, Mustek lutreola.
Обрізок, -зка, м.
1) Обрѣзокъ. Ум. обрізочок. Що й обрізочки, то на квіточки, а окравочки, то на хрестики.
2) говорити без обрізків. Говорить не стесняясь, съ полной рѣзкостью.
Поглумка, -ки, ж. Насмѣшка. Нехай Бог боронить від скаженої миші, — поглумка.
Универсальний, -а, -е. Всеобщій, ко всѣмъ адресованный (о письменномъ распоряженіи или объявленіи). Пане писарю! швидче біжи і пиши универсальні листи до всіх сотників: нехай незабаром з'їздяться до Чернігова з виборними козаками із своїх сотень, — поход буде.
Чарупина, -ни, ж. = чарчина. Годилось би й випити. Ось давай лиш по чарупині. Ум. чарупинка. Вареної по чарупинці.
Шаповальський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный, относящійся къ шерстобиту. Шаповальський цех. Була на йому біла свита із шаповальського сукна.
Шоловія, -вії, ж. = шевлія.
