Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випурнати

Випурнати, -на́ю, -єш, сов. в. випурнути, -ну, -неш, гл. Вынырять, вынырнуть. Випурнала риба дуже велика. Лебед. у. Випурнув норець (з моря). Чуб. II. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПУРНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПУРНАТИ"
Борг, -гу, м. Кредитъ, долгъ. Борг умер, зачекай не жиє́: хто не має грошей, най не п'є. Ном. № 10615. боргом. Въ долгъ. Боргом мені жид дасть тютюну. Камен. у. на борг брити = набір брати. Бо вже на борг хлоп не хочет горілоньку брати. Гол. ІІІ. 212.
Зашко́дити, -джу, -диш, гл. Повредить; помѣшать. Слабому животові і пиріг зашкодить. Чуб. І. 251. Півкварта горілки зашкодила мені. Левиц. І. 124. Вовк кинеться на того чоловіка, котрий йому зашкодить догнати чорта. Чуб. І. 52. Бог як нам уродить, то буде нам і всім, і злодій не зашкодить. Гул. Арт. (О. 1861. III. 95).
Курній, -ней, м. Веревка. Шух. І. 84, 98. Вх. Зн. 30.
Лю́доньки, -ків, мн. ум. отъ люде.
Надмоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. надмолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Вымолачивать, вымолотить часть.
Повигрібати, -ба́ю, -єш, гл. = повигортати.
Повистьобувати, -бую, -єш, гл. Выстегать (во множествѣ).
Сколотчиний, -а, -е. Изъ плахтанья (сколотин) приготовленный. Сколотчиний куліш. Чуб. VII. 439.
Троєчко числ., Ум. отъ тройко.
Хвальшиве, хвальши́во, нар. Фальшиво, ложно, неискренно. Як хвальшиве кажу — Боже мене скарай. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПУРНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.