Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випурнати

Випурнати, -на́ю, -єш, сов. в. випурнути, -ну, -неш, гл. Вынырять, вынырнуть. Випурнала риба дуже велика. Лебед. у. Випурнув норець (з моря). Чуб. II. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПУРНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПУРНАТИ"
Акаде́мія, -мії, ж. Академія. Наші дуки великим коштом громадським академиї да школи споряжали. Хата. VII.
Вельбучитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, чваниться. Черниг.
Гряд, -ду, м. К. Псал. 178. Іде гряд. Ном. № 13403. З пари робиться роса, иней, сніг, гряд. Ком. Р. ІІ. 25.
Диль, -ля, м. Имѣетъ и множ. число (дилі́), но употребляется и какъ собират. Толстые брусья, изъ которыхъ складываютъ стѣны хаты, колодца и пр., пластины. Н. Вол. у. МУЕ. ІІІ. 31. КС. 1883. I. 216. Ой у полі криниченька дильом дильована. Чуб. V. 157.
Закоштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Попробовать. Левиц. І. 166.
Недбальство, -ва, с. = недбалість. Через твоє недбальство дожились до того, що нічого й їсти. О. 1862. II. 25.
Пилипон, -на, м. Названіе великорусскаго раскольника. О. 1862. І. 76; IX. 120.
Сокірвиця, -ці, ж. Сукровица. Желех. Угор.
Трачник, -ка, м. = трач 1. Вх. Лем. 474.
Чинш, -шу, м. Чиншъ, оброкъ, плата за пользованіе землей. К. ЧР. 427. Краще стать на чинш, а потім викупить землю. О. 1862. IV. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПУРНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.