Виповідатися, -даюся, -єшся, сов. в. виповістися, -вімся, -вісися, гл. Отговариваться, отговориться.
Глухнути, -ну, -неш, гл. Глохнуть.
Грама́тика, -ки ж, 1) Грамматика. 2) Третій изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій.
Достава́тися, -стаю́ся, -є́шся, сов. в. доста́тися, -та́нуся, -нешся, гл. = діставатися. 1) Пішла душа по руках, та й чортові досталась. Не попущу тебе, мила, иншому достаться. 2) Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться. Як достанусь у столицю, то я вас нагороджу.
Киликати, -ли́чу, -чеш, гл. Щебетать. Так жалісно, як пташеняточко, киличе — пустіть. Вона як пташка киличе.
Неукий, -а, -е. 1) Необученный.
2) О лошади: необъѣзженный. Коничок неукий вирве мі ся з руки.
Огоня, -ні, ж.
1) Обгонъ, объѣздъ плугомъ или раломъ при паханьѣ нивы отъ периферіи къ серединной линіи.
2) Участокъ земли, занимаемый работникомъ при паханіи такого рода. Орати в огоню. Як доореш цю огоню, то випрягай воли.
Прогреміти, -млю, -миш, гл. Прогремѣть.
Самопряд, -ду, м. = самопрядка.
Тямки Въ выраженіяхъ: у тямки бути, датися кому. Помниться кѣмъ, врѣзаться кому въ память. Довго буде вам в тямки. не в тямки. Не въ домекъ, трудно понять. Це така хитра річ, що мені не в тямки. у тямки брати. Понимать, разбирать, сознавать. Його питають про одно, а він каже друге. Видно він і сам не брав у тямки, через те й ні в які розмови з людьми не зривався.
