Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виплітувати

Виплітувати, -тую, -єш, гл. = виплітати. Вона виплітувала скатерть на стіл. Левиц. І. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПЛІТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПЛІТУВАТИ"
Виметати, -таю, -єш, гл. Набросать, возвести, насыпать. Щоб мені та виметав високу могилу. Гол. І. 221.
Затурбува́тися, -бу́юся, -єшся, гл. Захлопотаться, засуетиться.
Катівський, -а, -е. Палачевъ. Щоб тебе не минули катівські руки. Ном. № 3690.
Кілько Cм. кілька.
Поверх нар. 1) Сверхъ. І сліду нема, мов поверх води поплили. Шевч. 296. 2) Выше, надъ. Як дуже зілля кипить — милий поверх дерева летить. Ном. № 231. 3) Наверхъ. Кожух носить навыворот шерстю поверх. Стор. МПр. 169. 4) Свыше. Поверх сотні. Хотин. у.
Робітник, -ка, м. Работникъ. Гроші добрий робітник, але поганий господарь. Ном. № 13484.
Трускавка, -ки, ж. Раст. Pragaria collina Ehrh. Шейк.
Хундатирь, -ря, м. Наблюдатель за общественными постройками. У нас як строїли церкву, так обчество вибрало хундатирем учителя та ще деяких людей. Кобел. у. Cм. фундатор.
Чорна, -ної, ж. Кутузка. Мир. ХРВ. 204. Обізвався, що (сільський) голова не до діла каже, а той зараз і гукнув: «У чорну його!» О. 1861. VIII. 95. Десятники повели усіх у чорну. Мир. Пов. І. 30.
Чотирьохскладовий, -а, -е. Четырехсложный. Чотирьохскладові слова. О. 1862. I. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПЛІТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.