Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випрохати

Випрохати, -ся. Cм. випрохувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРОХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРОХАТИ"
Дебринець, -нця, м. Раст. Geranium sanguineum. Лв. 98.
Дзи́ґати, -ґаю, -єш, дзи́ґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Юлить, вертѣться. Годі тобі дзиґати. Староб. у. Що ти тут дзиґаєшся — геть відсіля. Староб. у.
Карюковий, -а, -е. Принадлежащій карюко́ві.
Костуронька, -ки, ж. Посошекъ. Дайте мені костуроньки опіратися. Мил. 149.
Лі́зиво, -ва, с. Родъ веревочной лѣстницы съ желѣзнымъ крючкомъ на концѣ, чтобы лазить по деревьямъ (у бортниковъ и пр.). Н. Вол. у.
Мотови́лечко, -ка, с. Ум. отъ мотовило.
Налеті́ти Cм. налітати.
Позаварювати, -рюю, -єш, гл. Заварить (многое).
Ситце, -ця, с. Ум. отъ сито.
Чарування, -ня, с. Волшебство, колдовство. Ум. чаруваннячко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПРОХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.