Гробови́ще, -ща, с. = Кладовище. Так ну ж тут шку доживать, щоб не на другім кладовищі, а на знакомім гробовищі з батьками вкупі почивать. Обкопане ровом городянське гробовище з гостроверхою церквою, вкрите зеленим тонконогом і сизою чаполоччу та рясне хрестами. Чума з лопатою ходила та гробовище рила, рила.
Гу́бці, -бець, ж. мн. Губки. Мандзейко, душейко, дай же ми губці.
Лис 1, -са, м.
1) Лисица. У вічі як лис, а за очі як біс. Продав пса за лиса. Старого лиса тяжко зловити. Як лис хвостом виляє. лисом підшитий. Хитрый и льстивый.
2) мн. лиси. Лисій мѣхъ, шуба. Ми в кожусі, та при своїм дусі, а в лисях та в мислях. Ум. лисок.
Нагати́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Сдѣлать запруду. 2) Наложить много. Нагатила пшона в куліш, що й ложкою не повернеш.
Нажартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашутиться, наиграться.
Напу́катися, -каюся, -єшся, гл. Настучаться (въ дверь).
Невтерпучий, -а, -е. Нестерпимый. В невтерпучих муках стогнали.
Нічвидний, -а, -е. Непривлекательный, некрасивый. Яка вона стала нічвидна.
Помантачити, -чу, -чиш, гл. Поточить косу мантачкою.
Самограй, -граю и самогрій, -рію, ж. Шуточно: самоваръ.
