Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випручувати

Випручувати, -чую, -єш, сов. в. випручати, -чаю, -єш, гл. Освобождать, освободить, вырвать (руку). Випручало рученята. Шевч. 101. Вытаскивать, вытащить (изъ плетня палку, хворостину). Собаки кинулись на його.... Чіпка подався назад до ліси, став випручувати хворостину. Мир. ХРВ. 213.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРУЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРУЧУВАТИ"
Балан, -на, м. Бѣлый волъ. КС. 1898. VII. 41.
Виливок, -вка, м. Яйцо, снесенное безъ скорлупы. Козел. у. Проклята курка виливки ллє, а нестись — не несеться.
Відсотати Cм. відсотувати.
Зменшати 2, -шаю, -єш, гл. = зменшувати.
Пісок, -ску, м. Песокъ. Лучче ж буду в синім морі пісок їсти, ніж із нелюбом да вечеряти сісти. Мет. 101. Ум. пісо́чок.
Порозсіюватися, -сіюємося, -єтеся, гл. Разсѣяться (во множествѣ).
Пристановитися, -влю́ся, -вишся, гл.до чого. 1) Избрать занятіе. Пристановився до гандлю. 2) Найти убѣжище. Вх. Зн. 56.
Роскрукатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться (о воронахъ).
Тямучий, тямущий, -а, -е. Понимающій, смыслящій, толковый, умный. Він чоловік тямучий, не зопсує діла. Полт. г. Тямуще й нетямуще пішло. Черк. у. Книжки лежать, папери купами: Павло Піддубень дуже тямущий чоловік, всяку старовину молодою головою зазнає. К. ДС. 31.
Хураж, -жу, м. Фуражъ, продовольствіе. Як їдеш у Сураж, то й бери свій хураж. Ном., стр. 283, № 743.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПРУЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.