Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випручувати

Випручувати, -чую, -єш, сов. в. випручати, -чаю, -єш, гл. Освобождать, освободить, вырвать (руку). Випручало рученята. Шевч. 101. Вытаскивать, вытащить (изъ плетня палку, хворостину). Собаки кинулись на його.... Чіпка подався назад до ліси, став випручувати хворостину. Мир. ХРВ. 213.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРУЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРУЧУВАТИ"
Гу́льба́, -би́, ж. Кутежъ, пиръ, пирушка, собраніе гостей. Об Різдві їх заручили. Гостей-гостей наїхало!... Гульба точилась до самого світу. МВ. (О. 1862. ІІІ. 49).
Лопота́ти, -чу́, -чеш и лопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Шелестѣть (бумагой, лощеной матеріей). 2) Стучать или топать, бѣжа. Щось лопотить, чи не отаман? Стор. II. 244. Тільки що дасть Бог ранок, то всі до його аж лопотять. Кв. II. 25. 2) Хлопать. Крилоньками (голуби) лопотали. Гол. І. 265. Лопотить у домні. Грин. II. 95. 3) Болтать безъ умолку.
Мирува́ння, -ня, с. Помазаніе елеемъ, мѵромъ.
Наблука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Нашляться вдоволь.
Оповісточка, -чки, ж. Ум. отъ оповістка.
Прищикуватий, -а, -е. = прищуватий.
Роздлубати, -баю, -єш, гл. 1) роздовбати. 2) Понять. Ніяк не роздлубаю, що воно є.
Точнісінько нар. Точь въ точь. Пороблю було кіскою колеса млинові і п'ятірні, точнісінько як у млині. Левиц. І. 102.
Туром нар. Сильно гоня. Та зараз туром, туром корову. Харьк. у.
Червоніти, -ні́ю, -єш, гл. Краснѣть. Мак червоніє. МВ. І. 81. Небо, палаючи, почина червоніти. МВ. ІІ. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПРУЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.