Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випручувати

Випручувати, -чую, -єш, сов. в. випручати, -чаю, -єш, гл. Освобождать, освободить, вырвать (руку). Випручало рученята. Шевч. 101. Вытаскивать, вытащить (изъ плетня палку, хворостину). Собаки кинулись на його.... Чіпка подався назад до ліси, став випручувати хворостину. Мир. ХРВ. 213.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРУЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРУЧУВАТИ"
Вільготний, -а, -е. 1) Сырой, влажный. 2) Льготный, свободный.
Галювання, -ня, с. Дѣйствіе отъ гл. галювати.
Євка, -ки, ж. пт. Пѣночка. Вх. Зн. 14.
Здоби́шник, -ка, м. Разбойникъ, хищникъ. Рудч. Чп. 100. Ой як взяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. Н. п.
Калічений, -а, -е. Искалѣченный... Підняв руки калічені до святого Бога. Шевч. 529.
Льоно́к 2, -нку, м. 1) Ум. отъ льон. 2) Раст.: a) Linaria vulgaris. ЗЮЗО. І. 126. б) Linum catharticum. ЗЮЗО. І. 126.
Плосінь, -сені, ж. Плоскость; равнина. Вх. Зн. 50.
Попідгинатися, -наємося, -єтеся, гл. Подогнуться (во множествѣ).
Свахатися, -хаюся, -єшся, гл. О матеряхъ жениха и невѣсты: вступать въ родство.
Торбанистий, -того, м. = торбаниста.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПРУЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.