Грабельки́, -льо́к, ж. мн. 1) Ум. отъ граблі. А ке лиги, сину, мені грабельки, — он коло тебе стоять. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. 3) Названіе одной изъ косточекъ въ скелетѣ летучей мыши (по народному вѣрованію).
Долу́щити, -ся. Cм. долущувати, -ся.
Заслу́жчина, -ни, ж. = заслуга 2. Нетяженько моя, де заслужчина твоя?
Обложити, -жу́, -жиш, гл. 1) = обікласти. Пан обложив біля себе роботників. 2) Уложить (спать). Я обложив її з дітьми, — було це уночі. 3) Обложить, осадить. Ой ні, не татари, — християнська сила, мов хмарами грімучими табор обложила. 4) безл. його обложило. У него распухла шея — при дифтеритѣ, а также при заушницѣ.
Перехамнути, -ну, -неш, гл. Перекусить наскоро. Зібрався чоловік щоб з'їхать у друге місце і ввішов у хату перехамнуть.
Підсобити Cм. підсобляти.
Проязичити, -чу, -чиш, гл. Разгласить, разболтать. Проязичили, що в його єсть така книжка.
Спичак, -ка, м.
1) Молодой ростокъ камыша.
2) Рыба-самецъ въ то время, когда онъ трется.
Спромеж, спроміж, нар. Изъ, изъ среды.
Уважання, -ня ср.
1) Обращеніе вниманія.
2) — за що. Приниманіе за кого, что..
