Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випручати

Випручати, -ся. Cм. випручувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРУЧАТИ"
Двійне́сенький, -а, -е., Ум. отъ двійний. Як проїхав козаченько да повз ворота, ворітечка двійнесенькі, роздвойтеся. Чуб. V. 776.
Двораче́нько, -ка, м. Ум. отъ дворак.
Дочита́ти, -ся. Cм. дочитувати, -ся.
Закля́сти, -ся. Cм. заклинати, -ся.
Навпа́шки нар. На опашку. Надів свиту навпашки. НВолынск. у.
Освідувати, -ду́ю, -єш, гл. Освидѣтельствовать. Спало з його усе тіло; ото його лікарі освідували — аж на йому худа річ. Васил. у.
Переправа, -ви, ж. Переправа. Як до Дністра прибували, через три перевози переправу мали. АД. II. 103. Ой пішли чумаки в дорогу, дійшли вони до перевозу. Один каже: річенька мала, другий каже: худа переправа. Чуб. V. 1039.
Поморити, -рю́, -риш, гл. Утомить (многихъ).
Рибарство, -ва, с. = рибальство. Шух. І. 222.
Сприятелитися, -люся, -лишся, гл. Сдружиться. Вх. Лем. 169.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПРУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.