Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випручати

Випручати, -ся. Cм. випручувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРУЧАТИ"
Борикати, 1) -каю, -єш, гл. Рыть рогами. Сам бик землю борикає і на себе кидає. Фр. Пр. 28. Киртиця борикат землю. Вх. Лем. 393. 2) -чу, -чеш, гл. Мычать. Ходить волик понад Дунай, сумненько бориче. Лукаш. 140.
Гарбузячий, -а, -е. = Гарбузовий.
Гаць-го-га! меж. Восклицаніе, натравливающее собакъ, то же, что и кусі. Kolb. І. 65.
Гоно́рство, -ва, с. Самолюбів. Ляхи з лукавства та з гонорства зведуться на нивіть що. Стор. МПр. 46.
Добря́га, -ги, м. Добрый человѣкъ, добрякъ. А сі добрі люде найдуть тебе етюде: і на тім світі, добряги, тебе не забудуть. Шевч. 539.
Захрестытыся, -хрещуся, -стышся, гл. Перекреститься. Люде, зачувши дзвонів, захрестились, замолились. Мир. Пов. II. 121.
Напанува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. 1) Достаточно погосподствовать. 2) Достаточно побарствовать.
Уніятка, -ки, ж. Уніатка. Так і ти, бабусю, була уніяткою? О. 1862. II. 58.
Хапу́-хапу́! меж. для выраженія частого хватанія. Шейк.
Шепотильник, -ка, м. = шепоти́нник 3. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПРУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.