Вигукування, -ня, с. Выкрики. Христя мерщій тікає в двір, а за нею слідом погукування та вигукування. Мир. Пов. II 57.

Закоха́ння, -ня, с. 1) Любовь. Не я, милий, осудила, судять же нас люде, що з нашого закохання нічого не буде. Мет. 78. Хто не знає закохання, той не знає лиха. Мет. 31. 2) Возлюбленный возлюбленная. А десь моє закохання до вечери сиділо. Гол. III. 329. Вернися, любе закохання, перестань ся гнівати. Грин. III. 228.

Опівночі нар. Въ полночь. Прийди, мій милий, хоц опівночі. Чуб. V. 4.

Повістяр, -ра, м. Писатель повѣстей, разсказчикъ. З того часу, як зроблено ч Галичині особне видання Квітчиної повісти «Маруся», жоден з українських повістярів не видавав у нас особною книжкою своєї праці. Левиц. І. Слівце од видавництва.

Помік, моку, м. Конопля, намоченная въ рѣкѣ. Старшина звелів помоки повитягати з річки, а то чийсь помік один зостався. Волч. у.

Примісити, -шу́, -сиш, гл. Примѣсить.

Розбишацтво, -ва, с. Разбойничество.

Солов'їха, -хи, ж. Соловьиная самка. Прилетіла матінка солов'їха. Чуб. V. 935.

Спадати, -да́ю, -єш, сов. в. спа́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Упадать, упасть, сваливаться, свалиться, спасть. Нех на тебе всі нещастя з світа спаде і з неба. Чуб. V. 406. Без божої волі і волос з голови не спаде. Ном. № 26. Ляха кров, сльози, муки спадуть на вас і на ваші внуки. Чуб. V. 236. 2) Падать, спадывать, спасть, опасть. ЗОЮР. І. 12. Ряса його... спадала навкруг його такими ж довгими фалдами. Левиц. І. 134. Шапка з голови спала. 3) Сыпаться, осыпаться (о перезрѣломъ хлѣбѣ). Нема часу свого жати, бо панське спадає. Н. п. 4) Входить, войти судномъ въ рѣку. На Лиман-ріку іспадали. АД. І. 217. 5) Стекать, стечь. Вода в Дністр спаде. Грин. III. 251. 6) Доставаться, достаться въ наслѣдство. Все на його спало, що було в батька. Н. Вол. у. Спав на мене великий маєток. 7) — з чого: — з розуму. Глупѣть, поглупѣть. Ні, наші козаки ще з розуму не спали, щоб вовка од біди сховали. Гліб. — з голосу. Спадать съ голоса, терять голосъ. Дяк пє горілки багато і вже спада з голосу. Котл. Н. П. 350. — з лиця́, — з тіла. Худѣть, похудѣть. А жаль мені дівчиноньки, що з личенька спала. Н. п. Усе, було, тружусь, роблю, аж з тіла спала. Гліб. 8) — очима на кого. Бросать, бросить взглядъ на кого, встрѣтить взглядомъ, упасть взгляду. Куди я ні гляну, усе на його погляд очима спаду. МВ. (О. 1862. III. 59). куди о́чі спали. Куда глаза глядять. Бігти кинулася, пуди очі спали. МВ. (О. 1862. І. 104). 9) — на що: — на думку. Приходить, прійти въ голову, на мысль. Ти ізнов чогось сумуєш, Наталко! ізнов тобі щось на думку спало. Котл. Н. П. — на коня. Вскакивать, вскочить на коня. Ой не вспів Нечаєнко та на коника спасти. Мет. 406. — на стежку. Идти, пойти по слѣдамъ кого. От і я на дідову стежку спала. Лебед. у.

Травняк, -ку, м. Настойка на разныхъ травахъ. Ум. травнячо́к.