Куритися, -рю́ся, -ришся, гл.
1) Куриться (о табакѣ). Чогось у мене не куриться, — чи табак не сухий, чи що.
2) Пылиться. Не жаль мені доріженьки, що куриться курно.
3) Дымиться. Зеленая ліщинонько, чом не гориш, та все куришся?
4) Куриться, испускать благовоніе. Куривсь для духу яловець. Нате і мій гріш на ладан, щоб і моє перед Богом курилось.
Ліпа́рь, -ря, м. = ліпак.
Невгамований, -а, -е. Неудержимый. Нашою втіхою буде сила нашого духу невгамованого.
Обпалити Cм. обпалювати.
Озюм, -му, м.
1) Изюмъ.
2) Городъ Изюмъ. Летіла зозуля, зозуля, з инчого города, з Озюма.
Отрута, -ти, ж. Отрава, ядъ. Хоч у губу візьміть: може з отрутою даєте. Ом. Отрутонька.
Плац, -цу, м. 1) Вообще мѣсто и въ особенности, гдѣ прежде было жилье. 2) Площадь.
Посмугувати, гу́ю, -єш, гл. Исполосовать. Вся пика, шия і руки посмуговані.
Сплавачка, -ки, ж. Сплавленіе, перевезеніе по водѣ сплавомъ.
Чебрець, -цю́, м. Раст.: a) Thymus Serpyllum L. б) Thymus vulgaris. Заросла могила травою та чебрецем. б) — лісовий. Theucrium Chamaedris L.
