Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випряжний

Випряжний, -а, -е. Выпряженный? Встрѣчено только въ пѣснѣ, опубликованной у Макс. (1834, 130) и повидимому фальсифицированной: Коні воронії, коні випряжнії. АД. І. 144.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРЯЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРЯЖНИЙ"
Драпа́к, -ка́, м. см. дряпак.
Загро́нитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться гроздьями, кистями.
Миша́стенький, -а, -е. 1), Ум. отъ мишастий. 2) Малорослый, съ мелкими чертами лица (о человѣкѣ). Мнж. 186.
Невигідний, -а, -е. Неудобный.
Примостка, -ки, ж. Прилаженная къ чему либо скамья, прилаженныя къ чему либо подмостки. Харьк. Cм. примістка.
Скоба, -би, ж. Крючекъ къ дверямъ. Вх. Зн. 63.
Сліпи, -пів, м. мн. Глаза (пренебрежительно). Уже залив сліпи — напился пьянъ. Черк. у.
Фиґель, -ґля, м. 1) Завитокъ; архитектурное, украшеніе. Желех. 2) Штука, фокусъ. Ютурна фиглі їм робила: тпаками кібця затровила і заєць вовка покусав. Котл. Ен. VI. 70.
Чванитися, -нюся, -нишся, гл. Чваниться, важничать. Ном. № 14184. Було шляхта знай чваниться. Шевч. 130. Дарес тут дуже насміхався, собою чванивсь, величався. Котл. Ен. II. 15.
Черкеський, -а, -е. Черкесскій. Черкеська старшина. Мкр. Г. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПРЯЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.