Бездольність, -ности, ж. = безділля 4.
Верхове, -вого, с. Подымная подать, взимаемая отъ трубъ. Кремен. у.
Зацвили́ти, -лю́, -лиш, гл. = заквилити. Райські пташечки як не зацвилять.
Зсинити, -ню́, -ниш, гл. Побить до синяковъ. Зсинив її так, що й Боже!
Кола, -ли, ж. Телѣга. Вийди, мила, з коли, покажи личенько родові.
Коновой, -вою, м. = конвой. Як піду я у чужу країну, — коновоєм приведуть.
Ме́ншість, -шости, ж. Меньшинство.
Підметець, -тця, м.
1) Ум. отъ підмет.
2) Цвѣтникъ.
Прикладка, -ки, ж. Насмѣшка, насмѣшливое прозвище, каламбуръ, острота. Жартовливий, на вигадки, на прикладки поперед усіх, тілько його й чутно, од його ввесь регіт где. На вигадки та на прикладки, то й пари йому нема. Ой скажу всім, щоб про тебе веснянки співали, щоб прізвища та прикладки тобі прикладали.
Чухрати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Обрубывать вѣтви, сучья на деревѣ; обрывать однимъ движеніемъ руки рядъ листьевъ на вѣтви. Поставив мене чухрать гілля. 2) Разбирать овечью шерсть, очищая отъ сору. 202. Ой коли б ти хазяїн, та овечки собі мав, то б я дома сиділа, вовничку чухрала. 3) Бить, колотить. Лупіть Рябка! — сказав, — чухрайте! Ось батіг! . Хомиха кожен день свого Хому чухрала.4) Бѣжать. А ну ноги на плечі та й чухрай. Видно й хати, та далеко чухрати. От ми базікаєм, а час, мов віл з гори чухра, його не налигаєш. 5) Объ огнѣ пожара: бистро подвигаться, охватывая. Вихопився огонь із кватирочки та й пішов чухрати все кругом.
