Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виправдуватися

Виправдуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. виправдатися, -даюся, -єшся и виправдитися, -джуся, -дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хотів ся виправдати. Вх. Лем. 398. Як не піймав його, то він там виправдиться. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРАВДУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИПРАВДУВАТИСЯ"
Гича, -чі, ж. = гич. Угор. Гича у цибулі. Вх. Лем. 403.
Долуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. долучи́ти, -чу, -чиш, гл. Прибавлять, прибавить.
Дьогтя́р, -ра́, м. = дігтяр. Дьогтяр і смердить дьогтем. Ном.
Куропіння, -ня, с. Пѣніе пѣтуховъ. Учора я довго сиділа, аж до куропіння сидиш, все ждала, та ні, — не діждала. Сніп. 224.
Обвіяти, -ся. Cм. обвівати, -ся.
Підвередитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Подорваться. Луці явився скарб, — Лука к ньому з мішками... на третій день, підвередившись п'ятаками, умер Лука. Бор. 19.
Праонук, -ка, м. = правнук. Стане тобі його на ввесь твій вік і ще й дітям, онукам і правнукам твоїм останеться. Чуб. II. 361.
Прикидка, -ки, ж. Прибавка. Дав на прикидку одного дубка. Н. Вол. у.
Спохова нар. Наклонно. Шух. І. 79. Cм. слухово.
Чаклувати, -лую, -єш, гл. Колдовать. Та усе нишком, не хвалячись, чаклує.... Як усі полягають спати, а вона й вийде на двір та й махне рукою. Та куди махнула, туди і хмари пійдуть. Кв. I. 204.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИПРАВДУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.