сказ
Сказ, -зу, м. 1) Бѣшенство. Чоловік мій, мов який сказ на його напав, що день тобі у Нога бурла бє та каламуте. 2) = огріх. 3) Мѣсто въ полотнѣ, гдѣ остался слѣдъ спутанныхъ при тканіи нитокъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 129.
Том 4, ст. 129.