Братися, беруся, -решся, гл. 1) Браться; приниматься. На Гліба-Бориса до хліба берися. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Хмари беруться із землі, а більше із води. тобі живеться — і на скіпку береться. Тебѣ во всемъ удача. 2) Идти, направляться, всходить, взбираться, взлѣзать. Як приїду в город, то все берусь почувати в кума. Раденька вже, як хто навстріч мені береться. Що мені робити? Чи додому, чи до тестя братись. Хтось за ворітьми почав кашляти, і стало чути, як щось, або старе, або недуже, береться в башті по сходах до віконця. Дід, зігнувшися з холоду, береться на піч. Недалечко слива була рясна. Дивлюсь, щось береться на неї і трусить. 3) Набираться. Ой я в бору воду беру, — вода не береться. 4) Собираться, готовиться. Стріляй швидче, бо вже беруться летіть качки. Мати поседіла, береться йти. Посиділа я в них та й додому беруся. 5) Приближаться (о времени), подходить, доходить. До сорока гоп вже мені береться. Вже до двох тисяч років береться, як вони її (правду) затуманюють. Бралося вже до півночі. Уже й пуд обіди береться. 6) Биться, драться. Пішли ся брати на олов'яне боїще; як тот утяв Покотигорошком, — по кістки; Покотигорошок проклятим як вдарив, — по коліна. 7) — в ноги. Убѣгать, бѣжать. Береся в ноги і втіче. 8) — до чого. а) Браться, приниматься за что, дѣлать какое-либо дѣло. До книжки він береться охочо. До французької мови і до музики добре й я бралась, до танців тож. Въ томъ же значеніи безъ предлога. Воно гарненьке, не аби яке, і граматки береться. б) Липнуть, приставать къ чему. Болото береться до коліс. 9) — з ким. Вступить въ бракъ. Нащо мені женитися? нащо мені братись? Любилися, кохалися, чому не беремся? Коли син женивсь козацький, доня замуж бралась, — той в жупан, а ся у кунтуш любо одягалась. 10) — за кого. Приниматься за кого. Нікого й соромитись: нас двоє; що дня вже за мене береться. 11) — чим. Превращаться во что. Вгорі дуже холодно, як у нас зімою, через що пара та, що йде од землі з теплим воздухом,.... береться маленькими бульбашками. 12) — на силу. Чувствовать себя въ силахъ. Ой коню мій, коню вороний! чи берешся на силу? 13) береться сварка. Происходить ссора. Між челядю бересі сварка найбільше із за курей та любасів. 14) не береться сон. Не хочется спать. Хата біла, постіль мила, а сон не береться: чорні брови, біле личко на думці снується. 14) мороз береться. Морозить. Береться світом мороз.
Дра́тва, -ви, ж. Дратва. Що шилом приколе, дратвою прив'яже. Ум. дра́твиця, дра́товка. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти.
За́совка, -ки, ж. Родъ деревяннаго засова или задвижки у дверей, запираемой и отпираемой снаружи при помощи особаго ключа.
Італійський, -а, -е. Италіанскій.
Лугови́й, -а́, -е́ Принадлежащій лѣсу, выросшему на низменности. Cм. луг. Верби луговії зашуміли. По під лужечком стежечка, туди пішла молодая Катречка, із луговою водою говорила: ой водо, водо луговая, чого ти стоїш да тихая? Ум. лугове́нький. Ой водо, водо луговенька.
Міщани́н, -на, м. Мѣщанинъ. Не пішла б я за селянина, а пішла б я за міщанина.
Падати, -даю, -єш, гл.
1) Падать.
2) Опадать; выпадать. Казав єси, листоньку, шо не будеш падати. Падають у скотини зуби.
3) О перьяхъ, о шерсти: падать, линять.
4) О скотѣ: падать, дохнуть отъ заразы. Як став у нас скот падать, дак нехай Бог милує, як здорово падав.
5) Ухаживать. А коло дитини так і пада, ніби мати.
6) ні сіло, ні пало. Ни съ того, ни съ сего. Ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала.
Перемордувати, -ду́ю, -єш, гл. Перемучить, истомить.
Пойняти, -йму, -меш, гл. = поняти.
Пупенак, -ка, м. Родъ птицы.
