Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скалка

Скалка, -ки, ж. 1) Лучина, щепка. Спалками на Поділлю світять. Я скалками засвітила. Грин. III. 333. 2) Заноза. 3) Кусокъ, осколокъ кремня, стекла и пр. 4) Искра, отраженный лучъ сонца. З груби скалки скачуть. Мороз, аж скалки скачуть. Ном. № 632. 5) Ледяной кристаллъ въ формѣ стрѣлы, иглы (при замерзаніи воды). 6) Узоръ на окнахъ отъ мороза. Скалки мороз малює на вікнах. 7) Жирная капля на водѣ. Ном. № 13423. 8) Бѣльмо на глазу. 9) Раковина створчатая. Вх. Пч. І. 15. Ум. ска́лочка. Розіб'ю в скалочки отой каламарчик. Г. Барв. 539.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАЛКА"
Виплескати Cм. випліскувати.
Здима́ти I, -ма́ю, -єш, сов. в. здиня́ти, здиму́, -меш, гл. = здіймати, здійняти. Здимай, жінко, хоть намітку, неси її за горілку. Чуб. V. 579. Не дай ручки стискати і персника здиняти. Чуб. III. 36.
Здихави́читися, -чуся, -чишся, гл. Получить удушье. Здихавичилась коняка. Н. Вол. у.
Корч, -ча, м. 1) Пень. 2) Кусть. Тілько при долині дви корчі калини. Чуб. V. 32. Ум. корчик. Ой на городі дві лободі, третій корчик бобу. Грин. III. 219.
Микито́новий, -а, -е. Демикитоновый.
Мурава́, -ви́, ж. 1) = муріг. Прикрив ноги осокою, накрив очі муравою, жовте тіло рокитою. Чуб. V. 942. 2) соб. Муравьи. У дворах, по у лицях, коло церкви, як мурави народу. Мир. Пов. І. 136. Ум. мура́вка, мура́вонька, мура́вочка. Кладу я кладку через муравку. Чуб. III. 209. В її ложки під порогом заросли мурогом, а тарілочки під лавкою заросли муравкою. МУЕ. III. 77. Ой стежка да маленькая, муравочка зелененькая. Мет. 163. Найшов купу муравки. Грин. II. 222.
Поздоровкатися, -каюся, -єшся, гл. Поздороваться. Васильк. у.
Приялечати, приялечити, -чає и прияле́чувати, -чує, гл. безл. Итти, быть къ лицу, приличествовать. Рк. Левиц. Тобі чорне убрання не приялеча. Прилуцк. у.
Родина, -ни, ж. 1) Родня, родные. Чуб. V. 123, 423, 849, 886; 1. 217. За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини. Ном. № 1440. Що воно за родина, як мене не родила. Ном. № 9379. Твій син Алкид, твоя дитина, єдиная твоя родина. Шевч. 606. 2) Семейство. Галиц. Ум. родинка, родинонька, роди́ночка, ро́донька. Чуб. V. 324, Мет. 106. Підожди ж ти, (смерте), час-годину, поки зберу всю родину!... Поки родонька, зійшлася, душа з тілом розійшлася. Грип. III. 143.
Утонька, -ки, ж. Ум. отъ утка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.