Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сказівка

Сказівка, -ки, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. блят. МУЕ. III. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАЗІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАЗІВКА"
Виняток, -тку, м. Исключеніе. Желех.
Випозіхатися, -хаюся, -єшся, гл. Назѣваться вдоволь. Зараз схопивсь, випозіхавсь, вичухався, помолився Богу. Кв. II. 51.
Гластівка, -ки ж = ластівка. Вх. Лем. 403.
Дові́дати, -ся. Cм. Довідувати, -ся.
Живі́сінький, -а, -е. Совершенно живой.
Забу́ртати, -таю, -єш, гл. Зарыть. Вх. Уч. 238.
Замости́ти Cм. замощувати.
Захрумкаты, -каю, -ешъ, гл. Захрустѣть (на зубахъ).
Зірко 2 нар. Звѣздная ночь. Н. Вол. у.
Торботрясів, -сова, -ве Принадлежащій торботряс'у. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАЗІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.