Банта, -ти, ж.
1) Поперечное бревно между стропилами, перекладина. Кури сплять на бантах. О животныхъ: піти на банти — издохнуть. кінь пійшов на банта, т. е. содранная съ коня шкура повѣшена на бантах.
2) мн. банти = вергуни.
Дзиґ! меж. Звукоподражаніе свисту кнута, волчка, тиканью часовъ.
Пригаток, -тку, м. Маленькая гать у берега.
Проралити, -лю, -лиш, гл. Пропахать ралом.
Рабинів, -нова, -ве Принадлежащій раввину.
Рудуватий, -а, -е. Рыжеватый; коричневатый.
Спритність, -ности, ж. Понятливость, смѣтливость, ловкость, проворство, находчивость. Се діло зоставте спритності жіночій.
Увігнутися Cм. угинатися.
Умерлець, умерця, м. Мертвець.
Шуствал, -лу, м. Кожаный передникъ.
