Завдо́вж, завдо́вжки, нар. Длиною, въ длину. Роги по аршину завдовжки, коли не більш.
Завме́рти, -мру́, -ре́ш, гл. Упасть въ обморокъ. ; замереть.
Їх мѣст. Ихъ, имъ принадлежащій. Коли б мене покинули ледачі, щоб я їх кривд, змагання їх не бачив.
Прямувати, -мую, -єш, гл. 1) Идти напрямикъ. Ні направо, ні наліво світ ніколи не звертає, а так собі наперед усе й прямує. 2) Направляться. Товариство на Січ прямувало. 3) Клониться. Куди воно йдеться і до чого воно прямує?
Ронити, -ню, -ниш, гл.
1) Ронять, терять. Дрібні сльози роню. Там пава ходила, піря ронила.
2) Сбросить ребенка.
3) Дух за ким ронити. Быть безъ души отъ кого, души не слышать въ комъ.
Рострусити, -ся. Cм. рострушувати, -ся.
Рудіти, -ді́ю, -єш, гл. Рыжѣть.
Тривний, -а, -е. 1) Питательный, сытный. Тривна каша.
2) Удобоваримый.
3) Удобный, пригодный. Це дерево тривне на плуг.
Цимбалист, -та; цимбалиста, -ти; цимбалистий, -того, м. Играющій на цымбалахъ. А Яровенко цимбалиста привів. Казав басиста, що бачив цимбалиста. Це таке солодке, як цукор. — Або ти їв цукор? — Мені росказував цимбалистий, а йому говорив басистий, що як вони у жидів грали весілля, то жиди їли, — і такий, каже, солодкий, що аж страх.
Чебчик, -ку, м. = чебрик.
