Ґнип, -па, м. Короткій сапожный ножъ. Ум. Ґни́пець.
Дарови́й, -а́, -е́. Даровой.
Змішати, -ся. Cм. змішувати, -ся.
Ладка, -ки, ж. 1) Оладья. Млинець лодку посватав. 2) Преимущественно во мн. Ладонь, ладоша. плескати у ладки. Бить въ ладоши. Сидить баба на березі, лодками сплеснула. Лодки, ладки, а де були? — В бабки. Ум. ладоньки, ладочки, ладошки, ладусі, ладусеньки, ладусики. А в ніженьки — ходусеньки, а в рученьки — ладусеньки. Ладки-ладусі, а де були? — В бабусі.
Наблука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Нашляться вдоволь.
Пільга, -ги, ж.
1) Льгота, облегченіе. І мучиться оттут він гірше над усіх грішників, і ніколи не буде йому пільги. Час мені козацьким ногам пільгу дати.
2) Каждое изъ двухъ параллельно расположенныхъ бревенъ, подкладываемыхъ подъ тяжелый предметъ, для скатыванія его по нимъ, напр. для скатыванія бочекъ, бревенъ. пільгами называются также бревна, подкладываемыя подъ желобъ, устроенный для спусканія съ горъ деревьевъ (Cм. ризи). Въ поколодві называются пільгами два параллельныя бревна, прижимающія верхнее бревно (притяг) для увеличенія его тяжести.
Полумацьок, -цька, м. Мѣра сыпучихъ тѣлъ. гектол. Давав полумацьок вівса.
Т пред. = д, къ. Надійшов же т ній завидь-завидко. Надійшов же. т ній батенько її.
Терен 1, -рну, м. Раст. Prunus spinosa L. тернъ, терновникъ. Плаче козак: шляхи биті заросли тернами. Блищали чорні як терен очі. Ум. теренець, терено́к, тернок, терночок.
Толо, -ла, с. Родъ игры.
