Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скарбівничий

Скарбівничий, -чого, м. Казначей, кассиръ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРБІВНИЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРБІВНИЧИЙ"
Важки, -ків, мн. Вѣсы небольшіе. Угор.
Воячка, -ки, ж. Воительница.
Галаюватий, -а, -е. = галайкуватий. Желех.
Ґонта́ль, -ля́, м. Желѣзный гвоздь, которымъ прибивается гонтъ. Хотин. у.
Дочу́тний, -а, -е. Чуткій. Які ви дочутні! Новомоск. (Залюбовск.).
Жалі́тися, -лі́юся, -єшся, гл. Жаловаться. Жаліються молодиці, що ти шкоду робиш. Мет. 240. Школи й не жалілась, щоб що в неї боліло. Стор. II. 37.
Козирити, -рю, -риш (ушима), гл. Прясти ушами, насторожить уши (о лошади). О. 1861. V. Слов.
Кучугура, -ри, ж. 1) Холмъ. Дорога то спускалась у байраки, то обходила кудлаті кучугури. К. ЧР. 91. Употребл. во мн. ч. обозначаетъ холмистую мѣстность. На таких кучугурах сів, що ніхто не зайде, не заїде. ЗОЮР. І. 108. 2) Куча. Яка кучугура з'їдів, — хоч би на топливо брали. Полт. г. Кучугура й три оберемки (багато). Ном. № 7687.
Лігви́ско, -ка, с. Постель. Вх. Зн. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАРБІВНИЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.