Виголюватися, -лююся, -єшся, сов. в. виголитися, -люся, -лишся, гл. Выбриваться, выбриться, побриться. Достав.... бритву, виголивсь.
Вихопити, -ся. Cм. вихоплювати, -ся.
Відгорнути, -ся. Cм. відгортати, -ся.
Глухо нар.
1) Глухо.
2) Беззвучно, мертво, глухо.
3) Пусто, глухо.
Жури́ти, -рю́, -риш, гл. Печалить, озабочивать. Не лихо журить, а чужа сторінка та невдала жінка. Не журь мене, кажу, моя матінко, моя квітонько! Ти бачиш, я й сама в журбі потопаю.
Льо́ля, -лі, ж. дѣтск. Рубашка. Хоч у одній льолі, аби до любови. Як буде доля, то буде й льоля. посл. ум. льо́лька, льо́лечка.
Насторочувати, -чую, -єш, сов. в. насторо́чити, -чу, -чиш, гл.
1) Наставлять, наставить, поднимать, поднять. Насторочила свиня щетину мов їжак.
2) — вуха. Навострять уши. Еней наги насторочив уха.
Пожилець, -льця́, м. Жилець, постоялець. Оттакий пожилець наш! шість місяців прожив та й копійки не дав.
Роскрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. роскрастися и розікрастися, -дуся, -дешся, гл.
1) Раскрадываться, разокрасться.
2) Только сов. в. Сдѣлаться воромъ.
Сполохнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Однокр. отъ сполохатися. Встревожиться, взволноваться. Народ, побачивши його, вельми сполохнувся.
