Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скапарити

Скапарити, -рю, -риш, гл. = скапарати. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАПАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАПАРИТИ"
Бідочка, -ки, ж. Ум. отъ біда.
Брацтво, -ва, с. = братство.
Зате́мнювати, -нюю, -єш, гл. = затемняти. Затемнює євангельський завіт. К. ПС. 62.
Змітка, -ки, ж. Кобыла, у которой постоянно бываютъ выкидыши.
Подрукувати, -ку́ю, -єш, гл. Напечатать (во множествѣ).
Пом'яшкурити, -рю, -риш, гл. Измять, намять. Черном.
Прогоріти, -рю́, -ри́ш, гл. Прогорѣть. З причілку стіна прогоріла наскрізь.
Пупер, -пра, м. = пупець 3. Вх. Лем. 459. Ум. пуприк.
Свербила, -ли, ж. Раст. = голодовина. Вх. Пч. І. 12.
Хмарина, -ни, ж. Туча. Сизенькі хмарини.... по небу простягліїся. О. 1862. VIII. 17. Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. Чуб. V. 283. Ум. хмаринка, хмариночка. Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки. Шевч. 100.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАПАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.