Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скаконути

Скаконути, -ну, -неш, гл. Сильно прыгнуть, скакнуть. А кінь як скаконе. Грин. І. 186.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАКОНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАКОНУТИ"
Грязи́во, -ва, с. Бревіе. Зробив грязиво з слини. Єв. І. IX. 6.
Квітка, -ки, ж. 1) Цвѣтокъ. А без долі біле личко, — як квітка на полі: пече сонце, гойда вітер, рве всякий по волі. Шевч. 70. Процвітає в саду квітка... О, траво висока! Закрий її, сховай її від людського ока. К. Досв. Ой вирву я з рожі квітку та й пущу на воду: пливи, пливи, з рожі квітко, та й до мого роду. Н. п. 2) мн. Вѣнокъ изъ искусственныхъ цвѣтовъ, который носить дѣвушка, преимущественно просватанная. 3) Цвѣтной бантъ, пришиваемый къ шапкѣ на свадьбѣ жениху и боярам. Беруть шапки у бояр і пришивають квітки, співають так само, як і тоді, коли пришивають квітку молодому. Чуб. IV. 567. Пійду з села, — зараз оженюся: мені, дівко, та пригниють квітку, тебе, дівко, завертять в намітку. Мет. 15. Переносно: квітку пришити (кому́). Осмѣять кого острымъ словцомъ, мѣткимъ отвѣтомъ и пр. Се така, що кожному квітку пришиє. Эта каждаго осмѣетъ. (Уміла) квітку хоть кому пришити, хитро насміяться. Мкр. Н. 85. Обізветься який парубок, — він зараз і пришиє квітку: дівчатам регот, парубкові бором. О. 1861. VIII. 19. 4) Букетикъ изъ калины или цвѣтовъ, подносимый на крестинахъ повивальной бабкой гостямъ. КС. 1893. VII. 79. 5) Особый родъ вышивки на сорочкѣ. Залюбовск. Чуб. VII. 427. 6) у квітки́. О матеріи: съ рисункомъ въ видѣ цвѣтовъ. Жілетка шовкова в квітки. Св. Л, 174. Ум. квітонька, квіточка. По садочку йшла, квітойки рвала. Чуб. V. 6. Квітоньками гарненько рожа розцвіла. Сніп. У хаті в її — як у віночку, хліб випечений — як сонце, сама сидить — як квіточка. ЗОЮР. І. 145. Дівчинонька, як квіточка, з нею рай. Гліб.
Кошлання, -ня, с. Взъерошиванье (волосъ, шерсти).
Курячий, -а, -е. Куриный, пѣтушій. Поставили собі хатку на курячій ножці. Рудч. Ск. І. 27. Іди собі на очерета, на болота та на дрімучі ліса, де курячий глас не заходить. Чуб. I. 134. куряча голова. Дуракъ. Не плачте, курячі голови, вам треба радуватись, а не плакать. К. ЧР. 416. куряча лапка. Раст. Trifolium montanum. Воно і походить на курячу лапку. Черк. у. курячі очки. Раст. Курослѣпникъ, Anagallis arvensis L. ЗЮЗО. I. 111. куряча сліпота. a) Болѣзнь глазъ. Як що перший раз побачиш (горицвіт) та насушиш, то воно добре од курячої сліпоти підкурювати. Чуб. б), Раст. = курячі очки. У Рогов.: Ranunculus polyganthemus. ЗЮЗО. І. 133. У Шух. Ranunculus acris. Шух. І. 22. куряче стегенце. Раст. = куряча лапка? Куряче стегенце в борщ по весні кришуть. Конст. у.
Мошна́ч, -ча, м. Раст. Sedum acre L. ЗОЗО. І. 136.
Позапізнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Опоздать, запоздать (о многихъ).
Позаржавлювати, -влюємо, -єте, гл. = позаіржавлювати.
Скоблик, -ка, м. Рыба Gobio fluwiatilis, пискарь. Вх. Пч. II. 19.
Хапкість, -кости, ж. Поспѣшность. Не замкнув коморі, а все то хапкість робе. Н. Вол. у.
Чепера, -ри и чеперга, -ги, ж. = розсоха 1. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАКОНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.