Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скандзюбити

Скандзюбити, -блю, -биш, гл. Скорчить, свести. Хто охочий був битись, тому зараз кулаки повідпадають і руки скандзюбить у три погибелі. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАНДЗЮБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАНДЗЮБИТИ"
Арешта́нтка, -ки, ж. Арестантка. Желех.
Замире́ння, -ня, с. Примиреніе. Скоро після сього письма почули і про замирення. Стор. II. 85.
Зді́ятися, -ється, гл. безл. Произойти. Ось як воно здіялось, слухай. Стор. МПр. 40.
Недбаха, -хи, об. = недбайлиця. Була собі непряха й недбаха, да що матка дала, поносила усе чисто і придбать нічого не придбала. Рудч. Ск. І. 176. Бідою й голодом недбах вона карає. К. Дз. 150.
Нехибкий, -а́, -е Стойкій. А не погнувся, як твердий дуб, Тарас Шевченко, встояв на своїх ногах до кінця щирим нехибним українцем. Хата. XXI.
Плавушник, -ка, м. Раст. Hottonia palustris L. ЗЮЗО. І. 125.
Привикати, -ка́ю, -єш, сов. в. привик(ну)ти, -ну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Голуб, мати, голуб, мати, к вікну прилітає. «Давай, доню, принадоньку, нехай привикає». Мет. 23.
Рутонька, руточка, -ки, ж. Ум. отъ рута.
Садовити, -влю, -виш, гл. Садить, усаживать. Садовив його (синка) собі на шию, бігав з їм по хатах. Левиц. Пов. 148. Садовлять (молоду) на ослін. Ном. № 298.
Услужити, -жу, -жиш, гл. Оказать услугу, услужить. На́ тобі; ще й плахта буде, коли услужиш. Шевч. 304.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАНДЗЮБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.