Відживати, -ва́ю, -єш, сов. в. віджити, -живу, -веш, гл. 1) Оживать, ожить; приходить, придти въ себя. 2) Отживать, отжить. Він уже свій вік оджив.
Ворітенька, -ньок, ворітечка, -чок, мн. ум. отъ ворота.
Долу́щування, -ня, с. Окончаніе вылущиванія.
Засту́па, -пи, ж. Защита.
Міта́ти, -таю, -єш, гл. = мести. Сива пава літала, крилами двір мітала.
Патик, -ка, м. Палка, колъ. Аж язик патиком став. Пане, бери черевик на патик. Ум. патичок.
Побріхувати, -хую, -єш, гл. Лгать, врать; привирать. Не побріхуй, — нічого сього не було. Він бреше, а ти побріхуєш.
Повніненький, -а, -е. = повнісінький. Повніненький горщик молока.
Увесь, уся, усе, мѣст. Весь, вся, все. Задзвонили в усі дзвони по всій Україні. Цілувались, обнімались з усієї сили. Я ростікся всіма сторонами.
Цегельників, -кова, -ве Принадлежащій кирпичному мастеру.
