Безштанько, -ка, м.
1) Малолѣтокъ, мальчишка, не носящій еще штановъ. Ой вийдіть, безштаньки, співать веснянки, а ви, у штанях, співайте з нами.
2) Бѣднякъ, не имѣющій штановъ. Я, грабя Потоцький, коронний гетьман.... і в мене є голка, щоб — часом розірветься — зашить, а ти ланець, безштанько, і в тебе нема?
Боляче нар. Больно. І тут боляче, і там гаряче (о безвыходномъ положеніи).
Несущий, -а, -е. О птицахъ: лающій много яицъ. Химини кури несущі були. Несущі ці кури придались.
Підмитва, -ви, ж. Подмываніе; вода, которой подмываютъ. Миють також стіни, доки сягає підмитва.
Склочитися, -чуся, -чишся, гл. Всклочиться.
Строщити, -щу́, -щи́ш, гл.
1) Растрощить. Строщити на дрізочки. Ой я тую червону калину строщу і зламаю.
2) Сожрать, съѣсть съ жадностью. Всі строщили сухарі.
Узімі, взімку, нар. Зимой. Хто еліті гайнує, той взімі голодує.
Улупити, -плю, -пиш, гл.
1) Отколоть. отковырнуть, отлупить. Мій кінь сивенький на камінь не ступить, каменя не влупить. Серця б улупила та матінку купила.
2) Ударить А він його здоровенною булавою як улупить, то так і вжене в землю. Ще будем по закону судити, що тобі в спину влупити. А як влупить чортяку грім, заб'є його.
3) Побѣжать быстро. Як повернеться назад та як улупе до ями.
Упова́тися, -ється, гл. безл. Быть надеждѣ. Вповалося Павлу, що зітхне він легш у сім’ї.
Хортуватий, -а, -е. Похожій на борзую собаку. Хортувата свиня.