Гру́ддя́, -дя́, с. соб. Комки (земли, глины). Дід уже і груддям кидав і палицею. Кинувся на незбиту дорогу, набрав груддя.
Докида́ти 2, -даю, -єш, сов. в. доки́нути, -ну, -неш, гл. Добрасывать, добросить. Кругленьким, маленьким до неба докинеш.
Жу́пити, -плю, -пиш, гл. Крыть крышу связками соломы.
Зморшкуватий, -а, -е. Морщинистый.
Кре́ля, -лі, ж. Большая льдина.
Ло́цман, -на, м. Лоцманъ.
М'яку́шка и мняку́шка, -ки, ж. 1) Мякишъ хлѣбный. Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку. 2) О человѣкѣ: мягкосердечный, добрый. Я, бачте, такий чоловік — м'якушка, що нехай де яка пригода або журба, або смуток, то зараз там мої й жалощі. Ум. м'якушечка и мнянушечка.
Підпідьом! меж. для выраженія крика перепела.
Підсуччя, -чя, с. Шворка, на которой привязанъ поплавокъ (сучка) къ якорю лодки (дуба).
Хаптур, -ра, м. = каптур 2. Свита з хаптуром.
