Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скакун

Скакун, -на, м. 1) Прыгунъ. 2) Танцоръ. Маєш же дружбоньку скакуна? Гол. II. 665. 3) Насѣк. Tetrix. Вх. Пч. І. 5. 4) Ленъ-текучка, головки котораго лопаютъся на корню, роняя сѣмя. Полт. г. 5) Колесо въ колешні плуга, противоположное тому, которое идетъ въ бороздѣ; оно бываетъ часто безъ обода, съ однѣми спицами. Ум. скакунець, скакунчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАКУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАКУН"
Белькотання, -ня, с. Болтаніе, лепетаніе, бормотаніе.
Духівни́ця, -ці, ж. Духовное завѣщаніе. Мил. 165.
Лиході́йка, -ки, ж. Злодѣйка. Желех.
Недомовляй, -а, -е. Косноязычный. Хотіла мене мати за сьомого дати; аж той сьомий такий недомовлий. Чуб. V. 497.
Особливий, -а, -е. = особий.
Переташовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. переташуватися, -шуюся, -єшся, гл. Перекладываться, переложиться. Дорога була труска і приходилось разів кілька переташовуватись.
Посколювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и сколоти, но во множествѣ).
Пхнути, -ну́, -не́ш, гл. Пихнуть. Того пхне рукою, а другого тикне ціпком. Стор. МПр. 163.
Скопець, -пця, м. 1) = скоп. Н. Вол. у. 2) Дойникъ, родъ лоханки, кадочки. Шух. І. 251. 3) = копець 1. Конотоп. у.
Утарабанити, -ню, -ниш, гл. Втащить, вбросить. Втарабанили б у воду. Мнж. 132. Втарабанила вона в діжу і житного (борошна). Мнж. 98.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАКУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.