Бескед, -ду, м. бескеда, -ди, ж. Крутизна, обрывъ, непроходимый оврагъ. Бережно провів проміж рівчаків і бескедів. З високої скелі в глибокий бескед.
Відплазувати, -зую, -єш, гл. Отползти.
Гиртан, -на, м. Кадыкъ, головка дыхательнаго горла.
Добри́вечір, добри́день, добри́досвіток Cм. Добрий 9, 10 и 11.
Магомета́нин, -на, м. Магометанинъ.
Побивати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Бить, убивать, колотить. Де ся взявся сизокрилий орел, став лебідку бити, побивати. Що найменша в степу птиця та й та мене била. — Ой тим вона тебе побиває, що роду немає.
2) Бить обо что-либо, ушибать. На біле каміння, на сире коріння свої ніжки козацькі-молодецькі побиває.
3) Обивать. Ой із города Трапезонта виступала галера, златосиніми киндяками побивана. Комарові труну збудували, дорогими сукнами вкладали, золотими цвяхами побивали.
4) Одолѣвать, побѣждать. Він силою колише синє море і мудрістю дракона побиває.
5) сльоза сльозу побиває. Слеза за слезой катится. думка думку побиває. Одна мысль быстро смѣняетъ, замѣняетъ другую.
Роскуйдити. Cм. роскуйдувати.
Уклякати, -каю, -єш, сов. в. уклякнути, -ну, -неш, гл. 1) Опускаться, опуститься внизъ. Цюкни сокирою по гільці, щоб вона уклякнула, а не зрубуй. 2) Становиться, стать на колѣни. Баба перед образами вклякнула, стала Бога просити, щоб Бог дав їм звітки дитину. В той час увірю, як нам прикажуть вклякнути при столі, та й рученьки зв'яжуть. 3) Присѣдать, присѣсть на корточки. Скакав, та не вклякнув. 4) Коченѣть, окоченѣть, отъ холода. Будуть морозяні зіми, то се дерево швидко вклякне. 5) Только сов. в. Замолчать, смолкнуть. Непремінний кричав на людей: я вам се та те, я на вас військо наведу! А люде: «Які ж ми бунтовники? ми ж усе платимо як слід і слухаємо.» Так він і вклякнув, наче води в рот набрав.
Укосити, -шу, -сиш, гл. Накосить. Укоси, братіку, трошки трави на городі, — теляті дати.
Хвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Волноваться. Ті груди хвилювалися бажанням досягти до того, про що марила сестра. Їду полем чистим, гляну оком бистрим — филюються жовті ниви житом колосистим.
