Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скакавиця

Скакавиця, -ці, скакавка, -ки, гл. Лягушка. Вх. Зн. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАКАВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАКАВИЦЯ"
Горі́шечок, -чка, м. Ум. отъ горіх.
Ду́ксати, -саю, -єш, гл. Бить, пихать кулаками въ бока и грудь. Як почала вона мене дуксати, та все не б'є по голові, або по морді, а все дуксає в груди. Екатер. у.
Жоло́бина, -ни, ж. Долинка между двумя возвышеніями. Лубен. у. Шух. І. 178. Ум. жоло́бинка. Cм. жоліб 6.
Насв'яти́ти. Cм. насвячувати.
Півтретяста числ. Двѣсти пятьдесятъ. КС. 1882. VII. 90.
Попович, -ча, м. Поповичъ, сынъ попа.
Прошевцювати, -цю́ю, -єш, гл. Пробыть сапожникомъ.
Случка, -ки, ж. = случай. Я й не знала, що їй така случка случилась, та й приходю до неї, а вона й каже, що и побито. Екатер. г. (Залюб.)
Чепиргач, -ча, м. = кажан. Вх. Лем. 482.
Щакати, -ка́ю, -єш, гл. Раскалывать (дерево). Не рубай, не щакай зеленого дуба. Гол. II. 553.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАКАВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.