Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скарбівня

Скарбівня, -ні, ж. 1) Казначейство. Повітова скарбівня. О. 1861. X. 146. 2) Сокровищница. К. Дз. 213. Святе насліддя — слово! Воно бо скарбівня нашого духа. К. ХП. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРБІВНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРБІВНЯ"
Вищебетати, -чу, -чеш, гл. Выболтать, высказать неосторожно.
Дося́яти, -ся́ю, -єш, гл. Окончить сіять. Що й у батька да й одна дочка, да не дали люде да, догуляти, русою косою да домаяти, червоним косничком да досяяти. Грин. ІІІ. 122.
Націляти, -ля́ю, -єш, сов. в. націлити, -лю, -лиш, гл. Нацѣливать, нацѣлить.
Німка, -ки, ж. = німкеня.
Патьохи, -хів, мн. Болтовня. Екатер. у. піти у патьохи. Пуститься въ болтовню.
Познаменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Приложиться (къ священному предмету). Драг. 237. У Лаврі на мощі познаменувався. Чигир. у.
Рахман, -на, м. 1) По народному повѣрью: житель миѳической мѣстности, праведный христіанинъ. Чуб. І. 220. III. 29. Kolb. І. 198 — 200. 2) Нищій. Потирахман плохий, поки собаки не обступлять. Ном. № 4224.
Требулька, -ки, ж. Раст. Allium choenoprasum L. Анн. 23.
Урачити, -чу, -чиш, гл. Шутливое слово: ущипнуть (о ракѣ). Бодай тебе курка вбрикнула, або добре рак урачив. Ном. № 3249.
Утьоком нар. = навтек.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАРБІВНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.