Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. Ніколи чужим лихом бідкатись. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи.
Вимазувати, -вую, -єш, сов. в. вимазати, -жу, -жеш, гл.
1) Вымазывать, вымазать, побѣлить. Вимазати хату.
2) = вимащувати, вимастити. Чоботи.... вимаже гарненько дьогтем.
3) Выпачкивать, выпачкать.
Войовничий, -а, -е. Воинственный.
Городі́льник, -ка, м. Дѣлающій плетни.
Гуркотня́, -ні́ и гурко́тнява, -ви, ж. = Гуркотнеча.
Клячник, -ка́, м. = кляч.
Падь, -ді, ж. 1) = падина. 2) Падежъ скота. 3) Медвяная роса, причиняющая болѣзнь колосьевъ. Падь пала (шкодлива на хліб роса). 4) На мене падь пала. На меня стихъ нашелъ. У всіх дружечок плетена коса, а на мене така падь пала, що я свою косу розчесала.
Рибник, -ка, м.
1) Рыбный садокъ.
2) Родъ сарая, гдѣ солятъ рыбу. Азовск. море.
Рунтувати, -ту́ю, -єш, гл. = рунтати. Чию семю за некрута стануть рунтувати. Прийдеться рунтувать лежанку й ніч.
Сусак, -ка, м. Раст. Butomus umbellatus L.
