Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скалкуватий

Скалкуватий, -а, -е. Имѣющій острые края. Скалкуваті камінці.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАЛКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАЛКУВАТИЙ"
Бойко Ii, -ка, м. Горецъ-малороссъ изъ Галиціи, житель погорья стрыйскаго и самборскаго уѣздовъ. Гол. I. Вступл. 712. Дала мене мати за бойка, за бойка, буде мені ще за бойком голова гладойка. Pauli. ІІ. 108.
Віршувальник, -ка, м. Произносящій поздравительные стихи, віршу; декламаторъ.
Гузя́! меж. = Гудзя. Вх. Лем. 476.
Духа́н, -на́, м. = духопел. Духанів я їм надаю. Конст. у.
Золотце, -ця́, с. 1) Ум. отъ золото. 2) Шумиха. (Шишки з короваю) великі з золотцем. Алв. 35.
Зрядник, -ка, м. Раст. Gladiolus imbricatus L. ЗЮЗО. І. 124.
Молокосо́с, -са, м. Молокососъ.
Невгамонність, -ности, ж. Безпокойство, неугомонность.  
Пересміхатися, -хаюся, -єшся, гл. Пересмѣиваться.
Черун, -на, м. = чертіж. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАЛКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.