Вайло 2, -ла, с. Увалень, вахлакъ, медлительный, неповоротливый. Вайло дурне! (брань). Ув. вайлюка.
Дале́ко нар. 1) Далеко. На Чорте море.... далеко поглядає. Добре далеко чутно, а ледаче ще далі. Далеко, як оком, сягнеш. 2) Долго. Ой високо соколові до неба літати, ой далеко козакові до осени ждати. Ум. Далече́нько. Далеченько обійшла од свого села.
Консистент, -та, м. Употребляется болѣе во мн. ч. консисте́нти. Польскія войска, стоявшія постоемъ въ Украинѣ. Безбожний глум польських консистентів і урядників над українцями.
Ласкаво нар. 1) Благосклонно, милостиво, снисходительно. Наш заступнице благий, приникни з неба і споглянь ласкаво з висоти на мене. 2) Кротко, ласково, привѣтливо, любезно. Вислухає тебе ласкаво і нагороду дасть. Спитай мене, молодичко! — озвалась стара бабуся..., поглядаючи на мене ласкаво. Ум. ласкавенько.
Мняси́во, -ва, с. Мясное; мясная пища, кушанье. Столи його погнулись від м'ясива. На обід у запорожців мало подавали м'ясива, а все тілько рибу.
Нечуй-вітер, -тру, м. 1) Раст. Hieratium Filosella. Ой поріс чебер під нечуйвітром. 2) Раст. Bellis реrennis.
Писаренко, -ка, м. Сынъ писаря. Галасають і читають дяк і дяченята, писарь сельський, писаренко й деякі хлоп'ята.
Пообкопуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Окопаться (о многихъ).
Рівень, -вня, м. Уровень.
Рум'яний, -а, -е. Румяный. Біда, в кого жінка бліда, а в кого рум'яна, кажуть, завжди п'яни, або: всім кохана. Ум. рум'яненький, рум'янесенький.
