Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скарбець

Скарбець, -бця, м. Зарытая въ землю посуда (горшокъ, кувшинъ, котелокъ съ деньгами). Вміраючи казав у пущі викопати під дубом два скарбці з грошима. МВ. І. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 132.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРБЕЦЬ"
Вимережити Cм. вимережувати.
Заохо́тити Cм. заохочувати.
Картошка, -ки, ж. Ум. отъ картоха.
Неприродний, -а, -е. Неестественный, ненатуральный.
Опентати, -таю, -єш, гл. Опутать, отуманить голову. Куди ідеш опентаний? Чуб. V. 621.
Остріха, -хи, ж. = острішок 1. Кішка скрізь по-під остріхою на горищі бігає. Грин. II. 286.
Розмахувати, -хую, -єш, сов. в. розмаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Размахивать, размахать, махая раскачать. Еней чим дуж спис розмахав. Котл. Кн. Розмахував руками. Левиц. І. Стануть палить степи: вийде чоловік у поле, викреше огню, положить його у соломяний віхоть, розмахи гарненько да й кине. Греб. 400. 2) Развѣвать, развѣять, распустить по вѣтру. Над моїми воротами чорненькая хмара.... А я тую чорну хмару пером розмахаю. Мет. 87. Попіл вітром розмахало. Шевч. 515. Вітер по полю слова розмахав. Шевч. 9.
Услухнути, -ну, -неш, гл. Послушаться кого. Услухнув мене. Вх. Лем. 476.
Фуряти, -ряю, -єш, гл. = шпурити. Желех.
Хнюпити, -плю, -пиш, гл.го́лову. Опускать голову. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАРБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.