Блювота, -ти, блювотина, -ни, ж. = блюваки.
Вовкодухий, -а, -е. Злой.
Гуна́, -ни́, ж. = Луна 2.
Закаблу́чити Cм. закаблучувати.
Залопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Захлопать. Як засміється та залопотить у долоні. 2) Затопотать, побѣжавъ, побѣжать съ топотомъ. П'ятами накивав, аж залопотіло. Вовки як залопотіли, так їх більш ніхто й не бачив. Которі в плач, а хто в ноги, — тільки залопотіло.
Клейнодець, -дця, м. Слово встрѣчено только одинъ разъ въ стихотворныхъ переложеніяхъ народныхъ повѣрій, сдѣланныхъ А. Корсуномъ и значитъ, повидимому: торговецъ драгоцѣнностями, ювелиръ. Польські клейнодці сиділи... купці заміжненькі із крамом багатим; перстні золотії, жемчужні сережки вони продавали.
Наштирити, -рю, -риш, гл.
1) Подбить, подговорить. Я його наштирю, хай приїде, щоб купив півкварти.
2) Погнать сильно. Він і утретє її прогнав, та як наштире, — вона у дворець.
Поріднитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Породниться. Не судив Господь нам поріднитись.
Прачити, -чу, -чиш, гл. Бить валькомъ бѣлье, полотно. Я думав, що прачки прачуть, а то по Марусі малі діти плачуть.
Халабуда, -ди, ж. 1) Шалашъ. Напнемо халабуду. 2) Легкая непрочная постройка, наскоро сдѣланная, — напр. временныя сѣни при хатѣ. 3) Еврейская крытая бричка, родъ кибитки. Нечистий пре жидівську халабуду. 4) Волъ съ рогами большими выступающими впередъ, концы коихъ, закругляясь, почти сходятся кверху. Ум. халабудка. По всьому садові назбудували гульбищ, печер, халабудок.
