Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скаженюка

Скаженюка, -ки, ж. Бѣшеное животное. Мов та скаженюка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАЖЕНЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАЖЕНЮКА"
Вовночка, -ки, ж. Ум. отъ вовна.
Манастири́ще, -ща, с. 1) Мѣсто, гдѣ былъ монастырь. 2) Мѣсто, принадлежащее или принадлежавшее монастырю.
Навибіра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Навибирать.
Обмоскалити, -ся. Cм. обмоскалювати, -ся.
Первотвір, -тво́ру, м. Оригиналъ, подлинниккъ. Уман. II. 245.
Пошепотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = пошептати. Жінки щось пошепотіли проміж (себе). Драг. 170.
Прядло, -ла, с. Пряденіе. На прядлі не заробили. Н. Вол. у.
Сказівка, -ки, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. блят. МУЕ. III. 18.
Фуярити, -рю, -риш, гл. Говорить, дѣлать глупости. Вх. Зн. 75.
Шишкуватий, -а, -е. Покрытый шишками, наростами. Кора на дереві шишкувата. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАЖЕНЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.