Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

січовик

Січовик, -ка, м. Житель Сѣчи, запорожець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 129.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІЧОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІЧОВИК"
Бутівка, -ки, ж. Тонкая палка въ игрѣ бути. Cм. бут 5.
Квіт, -ту, м. 1) Цвѣтокъ. Зацвіла калина у лузі та пустила квіти. Макс. Діточки мої, квіти мої! пов'яли ви у зеленочку. МВ. І. 46. 2) в квіти = квітка 4. Зав'язала голову новою хусткою, все чорною і краї в квіти. Св. Л. 76.
Ковалиха, -хи, ж. Жена кузнеца. Аби коваль та ковалиха, — а того буде лиха. Ном. № 5426.
Корчистий, -а, -е. = корчастий. Корчисте жито. Подольск. г.
Осначка, -ки, ж. Жена сплавщика плотовъ. Черн. у. Cм. оснач.
Ошада, -ди, ж. и ошадина, -ни, ж. = ожелест. Вх. Лем. 455.
Простолюдія, -дії, ж. соб. = простолюд. КС. 1882. IV. 165.
Угоряти, -ряю, -єш, сов. в. угорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Терять, потерять часть вѣса при горѣніи. Де б те золото дівалось, як би не вгоряло. Ном. № 14058.
Удовин, удовиний, -а, -е. Вдовій. Сова — вдовина голова. Ном. № 10719. Нема впину вдовиному сину. Мет. 14. На п'ятій неділі вдовиний плуг вийде. Ном. № 10720.
Чухмарити, -рю, -риш, гл. = чухати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІЧОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.