Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

атаман

Ата́ман, -на, м. и др. = Отаман и др.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АТАМАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АТАМАН"
Валюша, -ші, ж. Сукновальня. Стор. II. 116.
Галасування, -ня, с. Крикъ, вопль, дѣйствіе отъ гл. галасувати. Галасування то піднімалось разом, то затихало. Левиц. І. 126.
Заготу́ритися, -рюся, -ришся, гл. = загутатися. Вх. Уг. 238.
Лимаре́нко, -ка, м. Сынъ шорника. У перетику ходила по опеньки, лимаренка полюбила молоденька. Шевч. 540.
Напрямува́ти, -му́ю, -єш, гл. = напрямити. Іван, ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі, так її й держався. Мир. ХРВ. 125.
Переламатися, -маюся, -єшся, гл. Переломаться многимъ предметамъ одному за другимъ.
Порозв'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розв'язатися, но о многихъ.
Стяговитий, -а, -е. Имѣющій широкій шагъ. Як у попа коні стяговиті, то за день можна у Кийові стати. Канев. у.
Червінь I, -вені, ж. = червінька. Шух. І. 262, 263.
Черешняр, -ра, м. = черешняк. Вх. Уг. 275.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АТАМАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.