Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сказити

Сказити, -жу́, -зиш, гл. 1) Сдѣлать бѣшенымъ. Не поможе бабі кадило, як бабу сказило. Чуб. 1. 292. А нехай його сказить — хто це на мене каже. Лебед. у. 2) Испортить. Сказив горнець шибу. Вх. Зн. 23. Їй чарівниця сказила маржину. ЕЗ. V. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАЗИТИ"
Грабе́льний, -а, -е. 1) Относящійся къ граблямъ. 2) Грабе́льний све́рдел. Буравь для дѣланія граблей.
За́зубень, -бня, м. 1) Тупикъ, глухой заулокъ, изъ котораго нѣтъ выхода. Леб. у. 2) = зазубець.
Зелі́нка, -ки, ж. У горшечниковъ: зеленая мѣдная краска. Канев. у.
Молоди́й, -а́, -е́ 1) Молодой. Двічи молодим не бути. Ном. № 13753. Хоч і молодий ще, а старечий розум має. Ном. № 5691. Щука-риба грає, да й та пару має, а я козак молод пароньки не маю. Мет. 2) молодий. Женихъ и новобрачный во время свадьбы. молода́. Невѣста и новобрачная во время свадьбы. молоді. Женихъ и невѣста вмѣстѣ, также новобрачные во время свадьбы. Ум. молоденький, молодесенький! Ой ти, Байдо молодесенький! Грин. III. 582.
Погріхувати, -ху́ю, -єш, гл. Напрасно обвинить, заподозрить. Погріхували на його дурно, що він яблука покрав. Борз. у.
Продзвонити, -ню́, -ниш, гл. Прозвонить. Гарбузом продзвонила, редькою прокадила, отут лежи, вражий сину, в ямі. Чуб. V. 797.
Скрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. скрастися, -дуся, -дешся, гл. Красться, подкрадываться, подкрасться. Ото я скрадаюсь та й скочив до лави. Драг. 63. Я сиділа, вінок плела, а він скрався та й злякав. Мир. ХРВ. 304.
Супротивний, -а, -е. Противный, идущій напротивъ. А із низу буйний вітер повіває, а по Чорному морю супротивна хвиля вставав. АД. І. 186.
Умняти, умну, -неш, гл. = ум'яти. Подала курку, вони її умняли. Мнж. 92.
Чохлатий, -а, -е. Имѣющій чохли на рукавахъ (о рубахѣ). Г. Барв. 327. Старша світилка багата, на їй сорочка чохлата. Мил. Св. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.