Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скалити

Скалити, -лю, -лиш, гл. 1) Занозить. Ноги собі скалить, а чоботи на кию носить. Ном. № 10230. 2) Скалить, оскаливать, обнажать. Скалить зуби, як собака. Ном. № 12639. 3) Сильно бить, разбивать въ щепки. Угор. 4) Браниться, ручаться. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАЛИТИ"
Береговище, -ща, с. Прибрежье.
Вичинка, -ки, ж. Вычинка. Шкура за вичинку не стане. Ном. № 10571.
Вусельниця, -ці, ж. = гусениця. Вх. Пч. І. 6.
Грибо́чок, -чка, м. Ум. отъ гриб.
Грю́кнути, -ну́, -неш, гл. Однокр. в. отъ грюкати. Стукнуть, грохнуть. Стукнули-грюкнули, мов в великий дзвін. Н. п.
Насміхатися, -хаюся, -єшся, гл. = насміхати. Насміхалися з його. Єв. Мр. V. 40. Із матки старенької насміхається. Макс.
Понапікувати, -кую, -єш, гл. = понапікати. Сим. 209. Маркев. 71. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали. Чуб. III. 73.  
Прикілок, -лка, м. Колышекъ. Осиковий прикілок, що на Ордані дірку у хресті забивають. Грин. І. 67. Стоять прикілки у тину височенькі. Грин. І. 206. Ум. прикілочок. Грин. І. 69.
Проколихати, -шу́, -шеш, гл. Покачать. Повішу ще тії рукава — хай вітер проколише. Чуб. V. 606.
Талалайко, -ка, м. = талалай. Ой за білим частокілом талалайко скаче. Ном., стр. 297, № 233.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.