Боязкий и боязький, -а, -е. Боязливый, робкій. Замучена молодиця, печаловита, боязка. Ум. боязкенький.
Голити, -лю, -лиш, гл.
1) Брить. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче.
2) лоб голити. Брать въ солдаты. Прийшов указ лоби голить. Употребляется въ этомъ значеніи и только глаголъ съ дополненіемъ: в москалі. Прошу собі волі — не дає і в москалі проклята не голить.
Доброві́льно нар. Доброжелательно.
Заї́здити, -джу́, -ди́ш, сов. в. заї́хати, -ї́ду, -деш, гл. 1) Заѣзжать, заѣхать. Заїхав на чужину. Їхав козак із війни, та заїхав до вдови. Заїхав за Дунай, та й додому не думай. 2) Успѣвать, успѣть доѣхать. Ми ще засвітла заїдемо у Горовицю.
Замо́щувати, -щую, -єш, сов. в. замости́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Замащивать, замостить, закладывать, заложить. Треба позламувать дубців з усякого дерева та й замостить, тоді вже ніщо не розірве греблі. 2) Покрывать, покрыть. Хмарами пів неба замостило.
Копательний, -а, -е. Усердный рабочій. Щирі були покійники... до хазяйського добра копательні.
Лю́бощі, -щів, ж. мн. 1) Любовь, любовныя ласки, выраженія любви, любовное влеченіе. Любощі та вечерниці заведуть до шибениці. Щирії любощі серденьку одрада. Се на мене любощі напали; а матуся казала, що любощі як сон: ні заїси, ні заспиш і що робиш — не знаєш, мов в-ві сні. 2) Средство приворожить къ себѣ чью любовь. Чи ти мені що починила? Чи ти мені любощів дала?
Напередо́вець, -вця, м. Передовой, впереди идущій.
Пропищати, -щу, -щи́ш, гл. Пропищать.
Стерник, -ка, м.
1) Рулевой.
2) пт. Emberiza, подорожникъ.
