Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скакля

Скакля, -лі, ж. Въ загадкѣ: сорока. Скакля скаче, риндя риє. Чуб. І. 315.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАКЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАКЛЯ"
Відав, відай, нар. Вѣроятно, должно быть. Ой відав ти слабий, хорий. Гол. І. 82. Болить мені головонька відай же я вмру. Гол. І. 103.
Гикавий, -а, -е. Заикающійся. Камен. у. Вх. Зн. 10.
Да́вність, -ности, ж. 1) Давность. Давність земська. Л. Ст. 2) = Давнина. Не задавить тому серця, чий рід з давности ведеться. К. Досв. 112.
Запикну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = запикатися. Він не запикнеться. Н. Вол. у.
Ковалик, -ка, м. Ум. отъ коваль.
Потопельник, -ка, м. Утопленникъ. Шух. І. 42. 182.
Прикорчити Cм. прикорчувати.
Пробійчик, -ка, м. Шило, которымъ пробиваютъ дыры въ грохотѣ. Рк. Левиц.
Проціхувати, -ху́ю, -єш, гл. Прогнать. Такого дурня відтіля проціхують. Конст. у.
Ташуватися, -шуюся, -єшся, гл. Располагаться, раскладываться. Кв. II. 20. І зараз стали роскладатись, копати, строїть, ташуватись. Котл. Ен. IV. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАКЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.