Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скарання

Скарання, -ня, с. Наказаніе. Левч. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 131.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКАРАННЯ"
Безгласний, -а, -е. Безгласный. Був німий я і безгласний. К. Псал. 10.
Бричка, -ки, ж. Бричка. Чуб. I. 106. Грин. ІІІ. 653. Ото бісової віри бричка, — ніяк не вилізу, така висока. Грин. II. 57.
Заграни́шний, -а, -е. Заграничный.
Зада́р нар. Даромъ. Вх. Лем. 415.
Згла́дити, -джу, -диш, гл. Сгладить. Рівніш згладиш, тісніш ляжеш. Ном. № 7202.
Прісняк, -ка́, м. Прѣсный хлѣбъ. Їж прісняки, заким будуть кисляки. Ном. № 12289.
Розмовний, -а, -е. Разговорный. Желех.
Устрахнутися, -нуся, -нешся, гл. Испугаться.
Шляхточка, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.
Шнирити, -рю, -риш, гл. Шнырять? Утята так і шнирять по над головами. О. 1862. VIII. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКАРАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.