Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

купалка

Купалка, -ки, ж. Свѣтлякъ, Ивановъ червячекъ, Lampyris. Вх. Уг. 248.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 326.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУПАЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУПАЛКА"
Властивий, -а, -е. Свойственный.
Дя́чно нар. Охотно, съ радостью. Угор.
Закі́п, -ко́пу, м. Окопъ, окопанное мѣсто. Черк. у.
Злати́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Латинизировать. 2) Окатоличить. Златинена ляхва. К. ПС. 90.
Моро́чний, -а, -е. 1) Темный, мрачный. 2) = морочливий.
Наляпоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. = наляпати.
Подарунько, -ка, м. = подаруйко.
Понагартовувати, -вую, -єш, гл. = нагартувати.
Смоктання, -ня, с. Сосаніе.
Утелющувати, -щую, -єш, сов. в. утелющити, -щу, -щиш, гл. 1) Всучивать, всучить, навязывать, навязать, дать. Ой казав ти, вражий сину, що гарбуз не доріс, — як я тобі втелющила, то ти ледве доніс. Грин. ІІІ. 680. 2) Втаскивать, втащить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУПАЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.